Теорія є найадекватнішою формою наукового пізнання. Вона охоплює сукупність абстрактних пізнавальних уявлень, ідей, понять, концепцій, які обслуговують практичну діяльність людей. Традиційно її протиставляють практиці.
Теорія — система достовірних знань про дійсність, яка описує, пояснює, передбачає явища конкретної предметної галузі.
Вона дає знання, істинність якого перевірена практикою, забезпечує вивчення об'єкта пізнання в його внутрішніх зв'язках і цілісності, пояснює різноманітність існуючих фактів і може передбачити існування нових, ще невідомих.
У сучасній філософії і методології науки виокремлюють п'ять основних елементів теорії.
Ø Вихідні засади (фундаментальні поняття, принципи, закони, рівняння, аксіоми тощо).
Ø Ідеалізований об'єкт (абстрактна модель суттєвих властивостей і зв'язків досліджуваних предметів).
Ø Логіка теорії (сукупність певних правил і способі: доведення, спрямованих на пояснення структури і зміну знання).