• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структура наукової теорії

Структура більш-менш цілісних наукових теорій як правило, складається з таких розділів:

Ø структура предмета дослідження;

Ø закони функціонування теорії;

Ø класифікація різновидів предмета дослідження;

Ø генезис і розвиток теорії.

Як найскладніша форма вираження наукових знань, теорія виникає лише на досить високому щаблі розвитку пізнання певної сукупності явищ і охоплює елементи, що становлять простішу форму вираження знань.

Основним і найважливішим елементом наукової теорії вважають принцип, що органічно пов'язує інші елементи в єдине ціле, у струнку систему.

Принцип— вихідний пункт теорії; те, що становить основу певної сукупності знань.

У науковій теорії принцип є стрижнем, навколо якого синтезуються всі її поняття, судження, закони тощо, розкриваючи, обґрунтовуючи і розвиваючи його.

Принципи різняться за багатьма ознаками. А кожна теорія, як правило, формується на основі кількох принципів різного рівня спорідненості. Водночас вони не повинні формально-логічно суперечити один одному. А принцип меншого рівня спорідненості конкретизує принцип більшого рівня спорідненості.

Ідея — форма відображення зовнішнього світу, що охоплює свідомість, цілі й перспективи його пізнання і практичного перетворення.

Суттєві особливості ідеї як феномену засвідчують її близькість за змістом з поняттям «принцип» і феноменом, позначеним ним.

Зрілість наукової теорії, глибина її висновків, спроможність адекватно відобразити глибинні процеси, закономірності значною мірою залежать і від зрілості, виваженості й досконалості наукових понять, якими вона й оперує.

Поняття — форма мислення, що забезпечує пізнання сутності явищ, процесів, узагальнення їх ознак.

Науковий рівень теорії і рівень втілених у її поняттях знань взаємопов'язані. Більше того, історія формування і розвитку багатьох теорій значною мірою є історією формування і розвитку найзагальніших понять категорій науки.

Отже, основним елементом у структурі теорії, який визначає її зміст, є принцип. Він утворює верхній рівень теорії. На цьому рівні функціонують й основні поняття, судження і закони. Вони незалежні, не зумовлені одне одним. Проте вони пов'язані з основним принципом теорії і не можуть як логічно, так і за змістом том суперечити йому. Разом із ним вони утворюють єдине ціле. Головний принцип теорії об'єднує основі поняття, судження і закони у цілісність, ядро якої, і всієї теорії, складають фундаментальні закони.

Фундаментальний закон— закон, що виражає зв'язки між вихідними, основними поняттями.

Узгоджені з правилами логічного висновку фундаментальні закони дають змогу розгорнути весь логічний стрункий ланцюг причетних до змісту певної теорії суджень, виступають критерієм їх істинності. Узгоджене з фундаментальними законами судження визнають істинними, а ті, що суперечать їм — помилковими, залучають у систему суджень теорії, оскільки істинність фундаментальних законів підтверджується практикою.

Кожний елемент теорії, кожне її положення повинні бути обґрунтованими, науково доведеними, гіпотези (припущення), ймовірні висновки і неперевірені дані не завжди можуть бути елементами теорії. Здебільшого вони передують формуванню або розвитку теорії.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. ISO 15504. Призначення і структура стандарту
3. ISO 15504.Структура еталонної моделі
4. IY.3. Общество и его структура.
5. VІ. План та організаційна структура заняття
6. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
7. А) Структура економічних відносин.
8. Агропромисловий комплекс та його структура
9. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
10. Ад’юнкт (аспірант) як суб’єкт наукової діяльності
11. Аксіоматичний метод у математиці та суть аксіоматичної побудови теорії.
12. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.

Переглядів: 2206