• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Neptunus et Mars

Iovis frater Neptūnus erat; ille erat maris deus. Illius voluntāte fluctus et excitābantur et sedēbantur. Illum nautae saepe plus quam maxĭmum deum Iovem colēbant. Ex arborĭbus pinus ei consecrāta erat, ex qua naves aedificābantur, ex animalĭbus equus, quoniam fluctus maris celeritāte equis simĭles sunt. Mars, quem Romāni filium Iovis putābant, belli deus erat. Iste apud Romānos, gentem bellicōsam, in summo honōre erat. Consecrātus ei erat lupus, bestia ferox.

De Graecis et Romānis

Graeci et Romāni nobilissǐmi popŭli sunt antiquitātis; illi in artǐbus et littĕris, hi in bellis laude egregii erant; horum milǐtes et imperatōres, illōrum poētas et philosophos maxǐme celebrāmus. Clarae illae Romanōrum pugnae et plurǐmae victoriae semper sunt in admiratiōne, Graecōrum autem praeclara illa artificia et carmǐna pulcherrǐma ex homǐnum memoria nunquam evanescunt. Ob haec facta et has virtūtes merito et Graeci et Romāni aeterna gloria florent; merito in illis quasi exemplar multārum virtūtum vidēmus.

Cornu Amalthēae

Amalthēa erat nympha celĕbris, quae in montĭbus insŭlae Cretae habitābat. Nympha speciem capellae habuit. Amalthēa lacte suo infantem Іovem, quem Saturnus, pater eіus, necāre constituĕrat, alēbat. Cornu eіus mirabĭle erat: quis homo id habēbat, illi nihil deĕrat; unde dictum “cornu Amalthēae”, id est, cornu abundantiae. Postquam Іuppĭter regnum deōrum hominumque in potestātem suam recēpit, nympham Amalthēam in stellam, nomĭne Capellam, mutāvit.

De Croeso et Solōne

Cui vestrum fortūna Croesi, regis Lydiae, nota est? Eis, qui vitam eius ignōrant, de superbia eius nonnulla narrābo.

Croesus in Asiae urbe habitābat, cui nomen erat Sardes. Hic rex, cuius divitiae erant ingentes, magnam potentiam habēbat.

Aliquando Solo Atheniensis, quem Graeci inter septem sapientes numeravērunt, ad Croesum venit. Iussu regis omnes divitiae regiae ei monstrabantur. Deinde Croesus eum interrogāvit: “Quis felicissĭmus omnium est?” Ille: “Tellus Atheniensis, – inquit, – mea sententia, felicissĭmus fuit, nam ei boni et probi libĕri erant, et pro patria pugnans vitam efflāvit. Et res humānae cadūcae sunt et saepe mutantur”.

Mandate memoriae sententias Latinas

ü Amoris vulnus sanat idem, qui facit. – Любовні рани заліковує той, хто їх робить.

ü Aut Caesar, aut nihil. – Або Цезар, або ніщо.

ü Cave illum semper, qui tibi imposuit semel. – Завжди остерігайся того, хто обманув тебе хоча б один раз.

ü Cui bono? Cui prodest (Cicĕro). – У чиїх інтересах? Кому вигідно? Кому на користь?

ü Cuius regio, eius lingua. – Чия країна, того й мова.

ü De grege illo est. – З того самого тіста.

ü De se ipso modifĭce, de aliis honorifĭce. – Про себе самого скромно, а про інших з повагою.

ü Discipŭlus piger sibi ipsi nocet non magistro. – Лінивий учень шкодить сам собі, а не вчителю.

ü Eiusdem farinae. – З того самого борошна.

ü Eo ipso. – Тим самим.

ü Ex nihĭlo nihil (Lucretius). – З нічого – ніщо.

ü Felicĭtas humāna numquam in eodem statu permanet. – Людське щастя ніколи не буває постійним.

ü Homo sum, humani nihil a me aliēnum puto. – Я – людина, і ніщо людське мені не чуже.

ü In idem flumen bis non discendĭmus. – Ми не входимо двічі в одну і ту саму річку.

ü In nobis ipsis est fons fortūnae. – У нас самих джерело щастя.

ü In omnĭbus aliquid, in toto nihil. – Усього потроху, а в цілому – нічого.

ü In vili veste nemo tractat honeste. – У жебрацькому одязі ніхто не виглядає благородно.

ü Invia virtūti nulla est via. – Для мужності жодна дорога не є непрохідною.

ü Is plurimum habet, qui nimium cupit. – Той найбільше має, хто мало жадає.

ü Malum nullum est sine alĭquo bono. – Немає лиха без якогось добра.

ü Nemĭnem fidit, qui malitia vivit. – Нікому не довіряє той, хто живе нечесно.

ü Nemĭnem metuit innocens. – Невинний нікого не боїться.

ü Nihil est difficĭle volenti. – Для бажаючого нема жодних труднощів.

ü Nihil est simul et inventum et perfectum. – Ніщо не буває винайденим і водночас досконалим.

ü Nihil tam volucre est, quam mala fama. – Ніщо не є таким швидким, як погана чутка.

ü Non is beātus est, cuius divitiae magnae sunt, sed is, qui sua sorte contentus est. – Не той щасливий, хто має великі багатства, а той, хто задоволений своєю долею.

ü Non omne, quod nitet, aurum est. – не все те золото, що блищить.

ü Nosce te ipsum. – Пізнай самого себе.

ü Nullus locus tibi dulcior esse debet patriā tuā (Cicĕro). – Жодне місце (на землі) не повинно бути тобі милішим за твою Батьківщину.

ü Nusquam est, qui ubique est. – Ніде не буває той, хто буває всюди.

ü Piger ipse sibi obstat. – Лінивий сам собі шкодить.

ü Quaelibet vulpes caudam suam laudat. – Кожна лисиця свій хвіст хвалить.

ü Qui aequo malis anĭmo miscetur, est malus. – Нікчемний той, хто спокійно спілкується з негідником.

ü Qui fodit altĕri foveam, incidit in eam. – Хто іншому яму копає, сам до неї попадає.

ü Qui fuit hic asĭnus, non ubi fiet equus. – Хто тут був ослом, не стане там конем.

ü Qui nimis propĕre, minus prospĕre. – Хто занадто спішить, тому менше щастить.

ü Qui omnĭbus diffidit, is numquam amīcos comparar. – Хто нікому не довіряє, той ніколи не матиме друзів.

ü Qui pavet ex culmis, stipulis non incubat ulis. – Хто боїться соломи, той не ходить по житнищу.

ü Qui scribit, bis legit. – Хто пише, той двічі читає.

ü Quidquid domi est, vile est. – Усе, що є вдома – дешеве.

ü Quo quisque est doctior, eo est modestior. – Хто мудріший, той скромніший.

ü Quod non licet, acrius urit. – Що не дозволено, притягає сильніше.

Переглядів: 1126