Особливості правового становища банків.

· Відповідне правове регулювання діяльності банків за допомогою системи нормативно-правових актів, що охоплює:

- Кодекси України: ГК України (ст. 334 - правовий статус банків; ст. 336 - організаційно-правові форми банків; ст. 338 - кооперативні банки; ст. 339 – банківські операції; ст. 340 – депозитні операції банків; ст. 341 – розрахункові операції банків; ст. 342 – банківські рахунки тощо); ЦК України (відносини щодо позики, кредиту, банківського вкладу (глава 71), банківського рахунка (глава 72), факторингу (глава 73), розрахунків (глава 74));

- закон України: від 07.12.2000 р. «Про банки і банківську діяльність» (містить 79 статей): визначає правовий статус банків (поняття, види та організаційно правові форми банків, порядок їхнього створення та ліцензування діяльності, вимоги до активів банку, банківських операцій, порядок управління банками, вимоги до їхніх посадових осіб, засади державного регулювання банківської діяльності, порядок призначення тимчасової адміністрації та ліквідації банків);

- підзаконні нормативно-правові акти: Національного банку України та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо банків та їх діяльності.

· державна реєстрація банків проводиться відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Юридична особа набуває статусу банку і право на здійснення банківської діяльності виключно після отримання банківської ліцензії та внесення відомостей про неї до Державного реєстру банків;

· спеціальні вимоги до мінімального розміру статутного капіталу. Мінімальний розмір статутного капіталу на момент державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, не може бути меншим 120 млн гривень. НБУ має право встановлювати для окремих юридичних осіб, які мають намір здійснювати банківську діяльність, залежно від їхньої спеціалізації диференційований мінімальний розмір статутного капіталу на момент їхньої державної реєстрації, але не нижче зазначеного розміру;

· ліцензування діяльності здійснює НБУ в спеціальному порядку (відповідно до ст. 19 Закону та постанови Правління НБУ від 17.07.2001 № 275); НБУ приймає рішення про видачу ліцензії чи відмову у її видачі протягом двох місяців з дня подання потрібного комплекту документів і вносить відомості про юридичну особу до Державного реєстру банків одночасно з прийняттям рішення про надання банківської ліцензії;

· на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснюва такі основні банківські операції:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тім числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів і зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банк, крім перелічених вище операцій, має право здійснювати і такі операції та угоди:

- операції з валютними цінностями;

- емісію власних цінних паперів;

- організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

- здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (враховуючи андеррайтинг);

- надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їхнє виконання у грошовій формі;

- придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів (факторинг);

- лізинг тощо.

· обов’язковість додержання банком економічних нормативів, визначених НБУ, а також зберігання обов’язкових резервів у НБУ;

· спеціальні вимоги щодо складу та компетенції керівних органів банку – загальних зборів учасників (ст. 38 Закону), спостережної ради (ст. 39 Закону), виконавчого органу) (ст. 40 Закону), ревізійної комісії (ст. 41 Закону), а також вимоги до керівників банку;

· обов’язковість створення служби внутрішнього аудиту банку, який є органом оперативного контролю виконавчого органу банку (ст. 45 Закону);

· наявність права створювати банківські об’єднання (та брати в них участь) таких типів: банківські спілки, асоціації (ст. 13) банківські групи, банківські холдингові компанії;

· наявність права створення філій і представництв іноземних банків на території України відповідно до порядку, визначеного ст. 24 Закону та нормативно-правових актів НБУ, а також дочірніх банків, філій і представництв українського банку на території інших держав (відповідно до ст. 25 Закону та постанови Правління НБУ від 12.04.2006 р. № 143 «Про затвердження Положення про створення дочірнього банку, філії і представництва українського банку на території інших держав»;

· обов’язковість аудиторської перевірки діяльності банків;

· обов’язковість публікації річного балансу і звіту про прибутки та збитки банку за формою і в строки , визначені НБУ.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Керівними органами НБУ є Рада НБУ та Правління НБУ.	\|	Правове регулювання кредитних відносин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.