Кримінальна відповідальність і покарання неповнолітніх

Неповнолітніми за законодавством України визнаються особи, яким на момент скоєння злочину виповнилося 14, але не виконалося 18 років. Кримінальна відповідальність і покарання цієї категорії правопорушників відрізняється цілим рядом особливостей, передбачених в спеціальному Темаі У До і визначуваних принципом гуманізму кримінального права.

Так, відповідно до ст. 99 УК особа, що зробила у віці до 18-ти років злочин, що не представляє великої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливо без застосування до нього покарання. До неповнолітнього можуть бути застосовані також примусові заходи виховного характеру. Такими заходами є:

— попередження;

— обмеження вільного часу і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

— передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, їх замінюючим, або під нагляд педагогічному або трудовому колективу з його згоди, а також окремим громадянам на їх прохання;

—возложение на неповнолітнього 15-річного віку, що досяг, і що має майно, засоби або заробіток, обов'язки відшкодувати заподіяний майновий шкода;

— напрям неповнолітнього до спеціальної учбово-виховної установи для дітей і підлітків до їх виправлення але на термін не більше 3-х років.

При призначенні покарання неповнолітньому суд враховує умови його життя і виховання, вплив дорослих, рівень розвитку і інші особливості особи неповнолітнього.

Позбавлення волі на певний термін не може бути призначено неповнолітньому на термін більше 10 років, а за особливо тяжкий злочин, сполучений з умисним позбавленням життя людини, на строк до 15 років. Якщо такий суб'єкт скоїв вперше злочин невеликої тяжкості, то йому взагалі не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі. Відбувають покарання у вигляді позбавлення волі неповнолітні в спеціальних виховних установах. Стосовно цього виду покарання для неповнолітніх передбачено звільнення від відбування з випробуванням на термін від 1 до 2 років.

Новий кримінальний кодекс встановив можливість застосування до неповнолітніх суспільних і виправних робіт. Вони можуть бути призначені особам у віці від 16 до 18 років на термін від 30 до 120 годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільне від навчання або основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати 2 годин в день.

Передбачені також особливості призначення покарання у вигляді арешту, який полягає в змісті неповнолітнього, який на момент виголошення вироку досяг 16 років в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах на термін від 15 до 45 діб.

Штраф застосовується лише до неповнолітніх, таких, що мають самостійний дохід, власні засоби або майно, на яке може бути обернено стягнення. Розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості довершеного злочину і з урахуванням майнового положення неповнолітнього в межах до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Встановлені особливості звільнення від кримінальної відповідальності і покарання у зв'язку із закінченням термінів давності, погашення і зняття судимості. При цьому умовно-дострокове звільнення від покарання у вигляді позбавлення волі за злочини, здійснені в неповнолітньому віці, може бути застосовано незалежно від тяжкості довершеного злочину.

В цілому для неповнолітніх передбачено звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру при скоєнні злочину невеликої або середньої тяжкості, якщо буде визнано, що в результаті щиросердого розкаяння і подальшої бездоганної поведінки він на момент виголошення вироку не потребує застосування покарання.

Тема 10. Основи процесуального права України.

1. Основи цивільного процесуального права.

2. Основи кримінального процесуального права.

3. Основи господарського процесуального права.

-1-

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

.Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 р.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Цивільне судочинство здійснюється державною мовою. Особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, у порядку, встановленому цим Кодексом, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом. Судові документи складаються державною мовою.

Загальна частина Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) складається з основних положень, що регулюють право на звернення до суду, принципи змагальності та диспозитивності сторін, право на правову допомогу, обов’язковість рішень суду, поняття цивільної юрисдикції, склад суду , відводи, докази, процесуальні строки, учасники цивільного процесу,процесуальні строки, судові витрати,заходи процесуального примусу.

Особлива частина Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) складається з наступних розділів, що відповідно регулюють: наказне та позовне провадження, окреме провадження, перегляд судових рішень в апеляційній та касаційній інстанціях, судовий контроль за квиконанням судових рішень, відновлення втраченого судового провадження тощо.

Основним засобом захисту цивільних прав та інтересівє позов. Позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, оформлюється і передається судді в порядку черговості. Позивач має право об’єднати в одній позовній заяві кілька вимог, які пов’язані між собою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кримінальне покарання і його види	\|	Форма і зміст позовної заяви

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.