Явище повного внутрішнього відбивання використовується у волоконних світловодах, які є тонкими довільно зігнутими нитками з оптично прозорого матеріалу (скло, кварц). Світло, що потрапляє на торець світловода, може розповсюджуватися по ньому на великі відстані за рахунок повного внутрішнього відбивання від бічних поверхонь. У медицині це явище знайшло застосування в ендоскопічній техніці.
Лінзи.
Лінзою називається прозоре тіло, обмежене двома сферичними поверхнями. Лінзу називають тонкою, якщо її товщина мала в порівнянні з радіусами кривизни її поверхонь і з відстанню від предмету до лінзи. Головна оптична вісь лінзи - пряма, що проходить через центри кривизни сферичних поверхонь, що обмежують лінзу. Лінзи бувають збиральними і розсіювальними. Якщо на лінзу направити пучок променів, паралельних головній оптичній осі, то, після проходження через лінзу, промені (або їх продовження) зберуться в одній точці F, яка називається головним фокусом лінзи. У тонкої лінзи є два головні фокуси, симетрично розташовані щодо лінзи на головній оптичній осі. У збиральних лінз фокуси дійсні, у розсіювальних – уявні. Пучки променів, паралельних одній з побічних оптичних осей, також фокусуються після проходження через лінзу в точку F', яка розташована на перетині побічної осі з фокальною площиною Ф – площиною, яка перпендикулярна головній оптичній осі і проходить через головний фокус. Відстань між оптичним центром лінзи O і головним фокусом F називається фокусною відстанню. Вона позначається тією ж буквою F.