Гострота зору.

Однією з головних характеристик зорового аналізатора є гострота зору. Гострота зору відображає здатність оптичної системи ока будувати чітке зображення на сітківці, тобто характеризує просторову роздільну здатність ока. Вона вимірюється шляхом визначення найменшої відстані між двома крапками, достатньої для того, щоб вони не зливалися, щоб промені від них потрапляли на різні рецептори сітківки. У зв'язку з тим, що ця відстань залежить від віддаленості крапок від ока, універсальною характеристикою гостроти зору служить кут, який утворюється між променями, що йдуть від двох точок предмету до ока, - кут зору. Чим менше цей кут, тим вище гострота зору. У нормі цей кут рівний 1 хвилині (1'). Кількісною оцінкою гостроти зору служить величина, зворотна мінімальному куту зору V = l / ω. Існують, проте, значні індивідуальні відмінності, значення V = 1,5 зустрічається дуже часто, іноді воно доходить до V = 2. Бінокулярна гострота зору вище монокулярної приблизно в 1,3 раз. Гострота зору залежить від віку: приблизно до 17 років вона досягає максимуму і на цьому рівні зберігається до 60 – 65 років, після чого досить різко падає. Максимальна гострота зору спостерігається в центральній зоні сітківки на жовтій плямі. Чим далі від жовтої плями, тим нижче гострота зору; на відстані 20° від центру плями вона складає всього 0,1 від максимального значення.

7. Матеріали активізації студентів під час викладення лекції

Анімовані моделі дають змогу наглядно представити відповідні процеси, які досить складно уявити, якщо вони ілюструються статичними зображеннями.

Читайте також:

Гострота ситуації обумовлена низкою причин.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Нервові оптичні шляхи.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.