Мотивація.

Мотивація - процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення цілей фірми та особистих цілей.

Щоб ефективно просуватися до поставлених цілей, керівник має координувати роботу та спонукати чи стимулювати людей до її виконання. Для цього керівник використовує на практиці основні принципи мотивації. В основі мотивації знаходяться потреби, матриця яких наведена в табл. 2.4.1.

Таблиця 2.4.1.

Матриця потреб.

Відзнака потреби	Характеристика відзнаки

1. Місце в ієрархії потреб	1.1. Первинні (нижчі) 1.1.1. Фізіологічні (голод, спрага, житла, сексуальні потреби) 1.1.2. Безпека та захищеність 1.2. Вищі 1.2.1. Соціальні потреби (приналежність до соціальної групи, потреба у повазі, визнанні) 1.2.2. Духовні потреби 1.2.3. Потреба у самовираженні, самоактуалізації, реалізації творчих здібностей
2. Що впливає на потребу	2.1. Національність 2.2. Історія 2.3. Географія 2.4. Природа 2.5. Стать 2.6. Вік 2.7. Соціальне положення
3. Історичне місце потреби	3.1. Колишні 3.2. Теперішні 3.3. Майбутні
4. Рівень задоволення потреби	4.1. Цілком задовольнені 4.2. Частково задовольнені 4.3. Незадовольнені
5. Ступінь пов’язаності потреб	5.1. Мало пов’язані з іншими потребами 5.2. Пов’язані 5.3. Безпосередньо пов’язані (електронний годинник - батарея)
6. Масштаб розповсюдження	6.1. Географічний: глобальний, регіональний 6.2. Соціальний: загальний, в межах національної спільноти, в межах соціальної групи за освітою, в межах групи за доходом тощо
7. Частота задовільнення	7.1. Задовольняються одноразово 7.2. Задовольняються періодично 7.3. Задовольняються безперервно
8. Природа виникнення	8.1. Основні 8.2. Вторинні 8.3. Непрямі
9. Сфера задоволення потреби	9.1. В одній сфері 9.2. В кількох сферах 9.3. В усіх сферах
10. Комплексність задовільнення	10.1. Задовольняється одним товаром 10.2. Задовольняється кількома товарами 10.3. Задовольняється взаємозамінюваними товарами
11. Відношення суспільства	11.1. Негативне 11.2. Нейтральне 11.3. Позитивне
12. Ступінь еластичності від доходу та віку	12.1. Малоеластичні (фізіологічні потреби) 12.2. Еластичні (вищі потреби) 12.3. Високоеластичні (предмети розкошу)
13. Засіб задовільнення	13.1. Індивідуальний 13.2. Груповий 13.3. Суспільний

¨ Змістовні теорії мотивації в першу чергу намагаються визначити потреби, що спонукають людину до діяльності, особливо у визначенні обсягу та змісту роботи. Основи сучасних концепцій мотивації закладені Абрахамом Маслоу, Фредеріком Герцбергом та Девідом МакКлелландом.

За теорією Маслоу всі потреби можна розмістити у вигляді чіткої ієрархічної структури. Цим він хотів показати, що потреби нижчих рівнів потребують задовільнення та, відповідно, впливають на поведінку людини раніше, ніж на мотивацію діяльності почнуть впливати потреби більш високих рівнів. В кожний конкретний момент часу людина буде прагнути задовольнити ту потребу, котра для нього є найбільш важливою та сильною. Перш ніж потреба наступного рівня стане найбільш потужним визначальним фактором у поведінці людини, повинна бути задовольнена потреба більш низького рівня. Найнижчі фізіологічні потреби є необхідними для виживання. Вони включають потреби у їжі, воді, житлі, відпочинку, сексуальні потреби. Потреби у безпеці та впевненості у майбутньому включають потреби у захисті від фізичної чи психологічної небезпеки з боку оточуючого світу та впевненість у тому, що фізіологічні потреби будуть задовольнені у майбутньому. Соціальні потреби включають відчуття приналежності до чогось чи когось, відчуття, що тебе приймають інші, відчуття соціальної взаємодії, підтримки, прихильності. Потреби у повазі включають потреби у самоповазі, особистих досягненнях, компетентності, повазі з боку інших, визнанні. Потреби у самовираженні - це потреби у реалізації своїх потенційних можливостей та розвитку особистості.

Сутність теорії МакКлелланда полягає в тому, що:

1) три потреби, що мотивують людину - це потреби влади, успіху та приналежності (соціальна потреба);

2) сьогодні особливо важливі ці потреби вищого порядку, оскільки потреби нижчих рівнів, за звичай, вже задовольнені (у розвинутих країнах, проте не в тих, що розвиваються.

Сутність теорії Герцберга полягає в тому, що:

1) потреби поділяються на гігієнічні фактори та мотивації;

2) наявність гігієнічних факторів лише не дає можливості розвинутись незадоволеності працею;

3) мотивації, які приблизно відповідають потребам вищих рівнів у Маслоу та МакКлелланда, активно впливають на поведінку людини;

4) для того, щоб ефективно мотивувати підлеглих, керівник повинен сам вникнути у сутність праці.

В практичній управлінській діяльності за основу приймають одну з теорій, наприклад Маслоу, котра може бути доповненою елементами інших теорій.

¨ Процесуальні теорії мотивації. Розглянуті змістовні теорії мотивації базуються на потребах та пов’язаних із ними факторах, що визначають поведінку людини. Процесуальні теорії розглядають мотивацію в іншому плані - в них аналізується те, як людина розподіляє свої зусилля для досягнення різних цілей та як обирає конкретний вид поведінки в процесі реалізації цілей. Згідно до процесуальних теорій поведінка особистості є також функцією її сприйняття та очікувань, пов’язаних із певною ситуацією, та можливих наслідків обраного типу поведінки. Західні фахівці виділяють три основні процесуальні теорії мотивації: теорію очікувань, теорію справедливості та модель Портера-Лоулера.

Теорія очікувань Віктора Врума базується на положенні про те, що наявність активної потреби не є єдиною необхідною умовою мотивації людини на досягнення певної мети. Людина повинна також мати надію на те, що обраний нею тип поведінки дійсно призведе до задоволення або одержання бажаного (рис. 2.4.2.).

Рис. 2.4.2. Модель мотивації за теорією очікування Врума.

Таким чином, в теорії очікувань система мотивації будується на кількісних взаємозв’язках між входом системи - витратами праці та її виходом - ступенем задоволення винагородою за докладені зусилля. Завдання менеджера при цьому зводиться до розробки кількісно обгрунтованої системи мотивації росту продуктивності чи якості праці фахівця.

Теорія справедливості базується на тому, що люди суб’єктивно визначають відношення одержаної винагороди до витрачених зусиль та потім співвідносять його з винагородою інших людей, які виконують аналогічну роботу. Якщо порівняння показує дисбаланс чи несправедливість, тобто коли людина вважає, що її колега одержав за ту саму працю більшу винагороду, у неї виникає психологічне напруження. В результаті менеджеру необхідно мотивувати цього співробітника, зняти напруження та для відновлення справедливості виправити дисбаланс. Це можна зробити або зменшенням витрат праці, або збільшенням винагороди. Коли люди вважають, що їм недоплачують, вони починають працювати меньш інтенсивно. Якщо вони вважають, що їм переплачують, вони меньш прихильні до зміни поведінки, покращення показників праці.

Модель мотивації Портера-Лоулера побудована на теоріях очікувань та справедливості. Результати, досягнуті співробітником, залежать від трьох змінних: витрачених зусиль, здібностей та характеру людини, розуміння їм своєї ролі у процесі праці. Рівень витрачених зусиль, в свою чергу, залежить від цінності винагороди та від того, якою мірою людина вірить в одержання винагороди та задоволення нею.

Взагалі, система мотивації чи стимулювання повинна враховувати елементи всіх розглянутих вище теорій мотивації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація процесів.	\|	Регулювання та координація.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.