Принципи управління.

Поряд з загальнонауковими методами та підходами в менеджменті значним надбанням шкіл управління можна назвати також принципи управління персоналом, якістю та ресурсомісткістю об’єкту, принципами виконання окремих функцій менеджменту та ін. Їх можна назвати додатковими принципами менеджменту, які є загальними для всіх підсистем.

Принцип державної законності системи менеджменту фірми. Організаційно-правова форма підприємства повинна відповідати вимогам та нормам державного законодавства. Принцип використовується при підготовці установчих документів (статуту, установчого договору, тощо).

Принцип внутрішньої правової регламентації утворення, функціонування та розвитку фірми. Фірма в цілому повинна функціонувати та розвиватися відповідно до вимог свого уставу (та установчого договору), зміст якого відповідає державному законодавству. Крім статуту функціонування фірми повинно регламентуватися положенням про внутрішній розпорядок фірми.

Принцип єдності теорії та практики управління. Будь-яке управлінське рішення повинно відповідати логіці, принципам та методам системи менеджменту та вирішувати одне з її практичних завдань.

Принцип найму керівника. Власник фірми вирішує - призначати чи обирати її керівника.

Принцип уніфікації елементів системи менеджменту. Один з факторів економії ресурсів та підвищення якості робіт - фактор масштабу. Для реалізації закону ефекту масштабу необхідно забезпечити оптимальний рівень міжпроектної та внутрішньовидової уніфікації структур, об’єктів виробництва, елементів виробничого потенціалу, технології, інформації, документів, методів менеджменту, тощо.

Принцип спеціалізації та універсалізації процесів управління. Поглиблення спеціалізації робіт дозволяє значно підвищити програму виконуваних робіт та використовувати при цьому ефект масштабу. Проте цю перевагу не завжди можна використовувати через низьку повторюваність процесів. В цьому випадку слід використовувати принцип універсалізації процесів управління, тобто доручення одному елементу структури виконання кількох однорідних робіт. Використання принципу універсалізації потребує високої кваліфікації робітників та високого рівня їх стимулювання.

Принцип органічної єдності суб’єкту та об’єкту управління. Управління як процес впливу суб’єкту (колективу, індивідууму) на об’єкт (колектив, індивідуума, елементи технічної системи, документи, інформацію, тощо) складає єдину комплексну систему, яка має вихід (ціль), вхід, зворотній зв’язок, зв’язок із зовнішнім середовищем.

Принцип багатоваріантності управлінського рішення. Ефективність управлінського рішення можна забезпечити лише при дотриманні умови вибору з використанням методів оптимізації одного раціонального рішення з багатьох альтернативних рішень по виконанню певної цілі або функції.

Принцип стійкості по відношенню до зовнішнього середовища. При зміні окремих елементів макросередовища країни, інфраструктури регіону чи мікросередовища фірми система менеджменту повинна продовжувати функціонувати та виконувати поставлені цілі. Стійкість чи стабільність системи менеджменту визначається якістю стратегічних планів та оперативного управління (регулювання), здібністю системи пристосовуватись до змін у зовнішньому середовищі.

Принцип мобільності процесу управління. Процес управління повинен мати змогу легко пристосовуватись до змін у вимогах споживачів, до результатів науково-технічного прогресу. Для цього система менеджменту та виробництво повинно мати блокові, легко переналагоджувані структури (відділи, технології, конструкції об’єкту та робочих місць).

Принцип автоматизації управління. Чим вищим є рівень автоматизації управління, тим вищою є якість процесу управління та нижчими витрати на управління. Умова автоматизації - розвиток уніфікації та стандартизації елементів системи управління, виробництва, товару, спеціалізації виконуваних функції.

Принцип розвитку системи менеджменту. При проектуванні структури системи менеджменту, визначенні методів управління, джерел забезпечення її функціонування повинні встановлюватись перспективи розвитку ринку, організаційно-технічного рівня виробництва, соціального розвитку колективу. Чим вищою є якість стратегічних планів та питома вага прогресивних елементів системи, тим більшою є ймовірність її розвитку для вирішення нових цілей чи функцій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Наукові підходи в менеджменті.	\|	Методи управління.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.