Основною структурною одиницею, суб'єктом бізнес-діяльності є фірма (підприємство).

Учасники бізнес-діяльності	Інтереси
1. Внутрішнє середовище:
1. Власник(и) капіталу	Збереження і множення капіталу
	Отримання постійних і стійких доходів
	Право ухвалювати остаточні рішення
2. Менеджери	Отримання прибутку, і розвиток фірми
	Власні інтереси
	(винагорода, незалежність, влада)
3. Наймані працівники	Висока заробітна платня
	і високий рівень соціальної захищеності

//. Зовнішнє середовище:
1. Держава	Створення робочих місць, соціальний мир
і громадськість	Конкурентоспроможність на світовому ринку
	Отримання податкових доходів
	Стабільність цін
	Підтримка ринкових відносин шляхом
	антимонопольних заходів
	Захист навколишнього середовища і інтересів споживача
2. Постачальники	Високі доходи і низькі витрати
	Стабільність договірних зв'язків
3. Кредитори	Високі відсотки
	Гарантування повернення кредиту
	Можливість впливу на фірми
4. Споживачі	Широкий вибір, висока якість, низькі ціни
	Високий рівень сервісних послуг

Фірма (підприємство) є господарською ланкою, що реалізовує власні інтереси за допомогою виготовлення і реалізації товарів і послуг шляхом планомірного комбінування чинників виробництва.

Залежно від характеру власності на капітал фірми розділяються на державні і приватні.

Надержавних підприємствах як організатор виробництва і засновника виступає держава або муніципалітет. Звичайно державна підприємницька діяльність охоплює ті сфери економіки, які не приваблюють приватний бізнес. Причини тому можуть бути різні: надмірно великі первинні капіталовкладення або інвестиції з дуже великим терміном окупності (наукоємне виробництво), суспільна значущість вироблюваної продукції.

Державні підприємства явно знаходяться в нерівних умовах у порівнянні з приватними господарствами: вони не вільні в своїй господарській діяльності, ціноутворенні і є часто вимушені реалізовувати продукцію по собівартості. Тому ефективність державних підприємств звичайно нижче, якщо порівнювати її по величині одержуваних доходів (прибутку), віднесених до авансованого капіталу.

Що стосується приватних фірм,то їх форми різноманітні. Це можуть бути:

а) одноосібні фірми, де власником капіталу є одна людина;

б) товариства або партнерства на паях, де з'єднується капітал декількох осіб;

в) акціонерні суспільства (корпорації), де пай кожного підтверджується цінним папером — акцією.

Особлива організаційно-правова форма підприємницької діяльності — кооперативи.Річ у тому, що вони в більшості розвинутих країн не є фірмами в буквальному розумінні слова, а є суспільствами, об'єднаннями, діяльність яких направлена не стільки на безпосереднє отримання прибутків і доходів, скільки на надання допомоги і сприяння членам кооперативу в їх бізнес-діяльності (наприклад, кредитні, збутові, житлові, споживацькі кооперативи).

Що стосується виробничих кооперативів, їх можна, швидше, віднести до так званих народних підприємств.Власники засобів виробництва в цих господарствах є одночасно і трудівниками. Тому їх власність слід розцінювати як приватно-колективну. Доходи, які одержують члени кооперативу, мають два джерела. Фонд заробітної платні, з якого вони винагороджуються як працівники, і дохід (прибуток), на який вони вже претендують як власники.

Така форма підприємництва приваблива тим, що сполучає економічний інтерес трудівника і власника. Ця важлива перевага в порівнянні з інертністю працівників в державних підприємствах і відчуженістю працівників в приватній фірмі.

Кожна з основних організаційно-правових форм підприємництва має свої достоїнства і недоліки (табл. 3), які необхідно ураховувати при виборі форм підприємницької діяльності.

Таблиця 3

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура бізнесу в Україні та її основні показники.	\|	Переваги і недоліки основних організаційно-правових форм підприємницької діяльності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.