Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Переваги і недоліки основних організаційно-правових форм підприємницької діяльності

Форми підприємництва Переваги Недоліки
1. Одноосібні Повна самостійність Труднощі залучення
господарства свобода і оперативність великих капіталів
  Максимальний інтерес Невизначеність термінів
  в отриманні доходу діяльності
  Конфіденційність Необмежена
  діяльності відповідальність за збитки
    Необхідність поєднання
    всіх управлінських
    спеціальностей
2. Товариства Фінансова сила Необмежена
  Свобода і оперативність відповідальність партнерів
  дій Непостійність і залежність
  Колективне управління партнерів один від одного
3. Акціонерні Можливість широкого Строгий контроль за
товариства залучення діяльністю суспільства
  додаткового капіталу Громіздкість управління і
  Професійне низька оперативність дій
  управління Схильність до монополізації
  Обмежена діяльності
  відповідальність  
  акціонерів  

 

У розвинутих країнах налічується величезне число різних підприємств — від маленьких лавочок, перукарських, ремонтних майстерень до гігантських компаній. У США, наприклад, близько 17 млн. підприємств. З них 70% відносяться до індивідуальної форми власності, 10% — це підприємства, що належать двом і більш особам (партнерства), а 20% — акціонерні підприємства. Таким чином, більшість господарських одиниць за формою власності — не акціонерні підприємства. Але саме корпорації займають економічно пануюче положення у господарстві США. Так, в оброблювальній промисловості на їх частку припадає майже 90% всієї продукції, а 500 найбільших корпорацій країни проводять понад 40% валовий національний продукт. На базі акціонерної власності виросли монополістичні гіганти, які давно перетворилися в компанії світового масштабу.

Приведені дані свідчать, що в сучасній економіці провідну роль відіграють акціонерні компанії,діяльність яких розрахована, як правило, і на національний, і на світовий ринки. Акціонерні компанії пов'язані в основному з масовим виробництвом або обслуговуванням в торговій, фінансовій і інших сферах, тобто з тією частиною продуктивних сил і тими сферами життя суспільства, які найбільшою мірою реально усуспільнені.

Залежно від кількості зайнятих (а отже, і від розмірів виробничої діяльності) фірми діляться на малі, середні і крупні. Нормативи для віднесення фірм до тієї або іншої категорії в різних країнах різні. Як правило, малою вважається фірма з чисельністю працюючих менше 100 осіб, а крупною — фірма з чисельністю працюючих більше 500 чоловік.

Малі фірмихарактеризуються:

а) багаточисельнністю (так, в США більшість з 700 тис., що щорічно створюються, компаній — малі фірми);

б) гнучкістю, здатністю швидко реагувати на зміни ринкової кон'юнктури;

в) швидким оновленням (кількість малих підприємств, які щорічно ліквідовуються майже дорівнюють кількості, які народжується, проте при цьому повністю розоряється всього 7% таких фірм).

Роль малих фірм в ринковій економіціможна охарактеризувати таким чином:

1. Мале підприємництво є свого роду фундаментом ринкової економіки, зв'язуючи воєдино всі її ланки, не допускаючи появи «клаптевої економіки», де достаток одних товарів є сусідами з дефіцитом інших.

2. Малі фірми постійно підтримують конкуренцію дякуючи:

* своїй численності і гнучкості;

* невисоким цінам;

* низьким витратам виробництва через відсутність витрат на управління, рекламу і т.д.

В умовах недосконалої конкуренції, коли крупні кампанії прагнуть монополізувати виробництво, встановити контроль над ринком, «живучість» малих фірм представляється майже парадоксом. Тим часом це факт, який вимагає пояснень, — що примушує крупних підприємців «терпіти» численні дрібні фірми, ділячись, таким чином, частиною сукупного прибутку?

Причинами виживання малого бізнесує:

По-перше,крупним корпораціям часто просто невигідно розоряти малий бізнес, якщо він не представляє прямої небезпеки для діяльності самого гіганта. Включення малої фірми в свою структуру виявляється менш вигідним, ніж ділова співпраця з нею і навіть допомога, адже від діяльності малої фірми-постачальника залежить якість продукції всієї корпорації.

По-друге, малі фірми діють там, де немає необхідності в масовому виробництві, великих витратах, тобто малі фірми часто мають свою сферу діяльності, не встаючи «на шляху» великого бізнесу.

По-третє, навіть в умовах жорсткого тиску мале підприємництво постійно відроджувалося б, оскільки воно володіє особливою привабливістю для людини. Не випадково тільки 8% опитаних в Англії малих підприємців вище всього в своїй діяльності цінують можливість збагатити. Інші як пріоритети виділяють незалежність і задоволення від роботи.

По-четверте, важливу роль грає підтримка малого бізнесу з боку держави. Річ у тому, що традиційне мале підприємництво розглядається як символ національної заповзятливості. Сприяє розвитку малого підприємництва і антимонопольне законодавство.

Середні фірмив розвинутих країнах на відміну від малих не так численні, причому в даний час існує тенденція до скорочення їх числа.

Крупні фірми,зазвичай асоціюються з поняттям «монополія». Проте це не зовсім точно: по-перше, грає роль масштаб діяльності самої фірми; по-друге, в ринковій економіці не може бути абсолютної монополії через дію таких чинників, як конкуренція, зростання і розширення ринків, науково-технічний прогрес. Тому не слід шукати в діяльності крупних фірм тільки недоліки, супутні поняттю монополії. Насправді в ринковій економіці крупна фірма знаходиться в подвійному положенні.

Переваги крупних фірм полягають в наступному:

* тільки крупним фірмам доступне масове виробництво. Цей, здавалося б, елементарний факт часто забувають у нас ті, хто сподівається виключно на дрібну власність в надії нагодувати країну. Тим часом навіть в США 34% дрібних фірм проводять всього лише 3,2% сільськогосподарській продукції, тоді як 1,4% крупних господарств — 32%;

* крупні фірми є провідниками науково-технічного прогресу, оскільки мають нагоду освоєння нових галузей (адже в даний час тільки в автомобілебудуванні «порогові» інвестиції досягають 1 млрд. долл.) і проведенні крупних науково-дослідних робіт (99% всіх наукових досліджень н США субсидують 600 корпорацій);

* крупні фірми характеризуються стійкістю і міцністю положення, що сприяє підвищенню стабільності в економіці. Крупні компанії ніколи не ліквідовуються фізично, вони лише міняють власників;

* тільки крупним фірмам доступна значна економія суспільної праці через економію на масштабах виробництва, комбінування, а також забезпечення зайнятості в крупних масштабах.

Проте переваги крупної фірми — це ще не гарантія постійного підвищення її доходів і прибутку. Річ у тому, що кожна фірма має межі свого зростання, обумовлені розмірами діяльності.

Чим же пояснюється ситуація падаючої прибутковості фірмипо досягненні точки максимальної ефективності (М)1Річ у тому, що зростання фірми за межі оптимальної величини приводить:

* до збільшення транспортних витрат, оскільки сировина доводиться у великих кількостях привозити здалеку;

* до зростання труднощів управління виробництвом, негнучкості, бюрократизації процесу ухвалення рішень.

Таким чином, в ринковій економіці «фірми різні потрібні, фірми різні важливі», що ще раз свідчить про системний характер бізнес-діяльності, її складності, неоднорідності і неоднозначності.

Проте будь-який підприємець повинен вирішувати дві глобальні задачі в процесі своєї бізнес-діяльності:

* якомога більш точно визначити соціально значуще замовлення, його кількісну і якісну характеристики;

* організувати управління фірмою так, щоб досягти цілей бізнес-діяльності.

 

Висновок.

Таким чином, структура господарського комплексу України має економічний потенціал для випереджального розвитку економіки. В той же час, слід постійно удосконалювати структуру економіки, що практично відображається в розвиткові нових форм господарювання.


Читайте також:

  1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  2. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  3. PR-відділ організації: переваги і недоліки
  4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  5. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  6. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  7. Автоматизація метрологічної діяльності
  8. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  9. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  10. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  11. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики.
  12. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини




Переглядів: 6043

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основною структурною одиницею, суб'єктом бізнес-діяльності є фірма (підприємство). | Характеристика основних економічних, правових та інституційно-організаційних чинників, розвитку національної економіки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.