Порядок виконання роботи

1. Підрахувати кількість бактерій в ризосфері методом Красильникова.

Стерильною лопатою підкопують ґрунт під рослинами, стерильним пінцетом добувають та вилучають коріння. Ґрунт, який прилип до коренів, струшують у стерильну чашку Петрі, перемішують і беруть наважку ґрунту 1 г (одночасно беруть наважку для визначення вологості ґрунту). Потім 1 г ґрунту поміщають в 100 мл стерильної водопровідної води і готують ряд розведень: 10^-2, 10^-3, 10^-4.

При поверхневому посіві з одержаних розведень стерильною мікропіпеткою наносять 0,05 мл на поверхню МПА і шпателем досуха втирають в агар. При глибинному посіві з розведень стерильною піпеткою беруть 1 мл суспензії і вносять в стерильну чашку Петрі. Потім додають 15–20 мл охолодженого до 40–45ºС агаризованого поживного середовища.

Колонії, які виросли на агарі, підраховують візуально і під лупою. Для визначення кількості бактерій в 1 г ґрунту при глибинному посіві кількість колоній, що виросли, перемножують на відповідне розведення і ділять на масу абсолютно сухого ґрунту, який міститься в 1 г сирого ґрунту. При поверхневому посіві, для встановлення числа бактерій в 1 мл, кількість колоній на чашці Петрі перемножують на 20.

Для визначення якісного складу бактерій колонії розподіляють за культуральними ознаками. З кожної групи готують препарат і виявляють форму колоній. Для визначення видових ознак з колоній роблять пересів на скошений агар і після очистки культури вивчають її морфологічні та фізіологічні ознаки стандартними методами.

2. Облік ризосферної і кореневої мікрофлори методом послідовних відмивок коренів за Є.З. Теппер.

З викопаних монолітів ґрунту з рослинами стерильним пінцетом і ножицями відбирають 1 г молодих коренів (приблизно однакового діаметру) з прилиплими частками ґрунту (одночасно беруть наважку для визначення вологості ґрунту). Коріння поміщають в колби з 100 мл стерильної водопровідної води і збовтують протягом 2 хвилин. За допомогою стерильного крючка корені дістають із колби і переносять послідовно в другу, третю, четверту, п’яту, шосту, сьому колби, які також містять по 100 мл стерильної водопровідної води. В кожній колбі корені відмивають по 2 хвилини. В останню колбу перед стерилізацією додають 3–5 г піску.

Для якісного аналізу бактерій ризосфери з кожної колби окремо стерильною піпеткою беруть 0,05 мл відмивної води, наносять на поверхню МПА і окремим шпателем втирають досуха. Чашки поміщають в термостат при температурі 28–30ºС на 3–5 діб.

По мірі відмивань коріння чисельність бактерій не зменшується, а в ряді випадків збільшується. При цьому в чашках з перших відмивань багато великих колоній, які представлені спороносними формами. Але надалі кількість бацилярних форм зменшується і збільшується число неспороносних форм роду Pseudomonas та мікобактерій, які часто забарвлені в жовтий і оранжевий колір.

Для кількісного аналізу бактерій ризосфери суспензію з першого відмивання додатково збовтують 5 хвилин. Потім з неї готують розведення і роблять поверхневі посіви на МПА. Вміст шести останніх колб зливають разом, готують послідовні розведення і роблять поверхневі посіви на МПА.

Для підрахунку бактерій-зародків в 1 г абсолютно сухого ґрунту ризосфери число колоній на чашці перемножують на 20 (для визначення числа бактерій в 1 мл) і на ступінь розведення, а потім ділять на масу абсолютно сухого ґрунту ризосфери. Кількість ризосферного ґрунту, що потрапила з корінням в першу колбу, знаходять за різницею між першою наважкою і наважкою відмитих коренів. Для цього з кожної порції відмитої води корені дістають, поміщають на фільтрувальний папір для вилучення води і зважують.

Для визначення кількості мікроорганізмів на 1 г коріння число колоній, яке виросло на чашці Петрі, перемножують на 20, ступінь розведення і 600 (6 змивів по 100 мл в кожному) і ділять на масу сирих коренів.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аникеев В.В. Руководство к практическим занятиям по микробиологии / В. В. Аникеев, К. А. Лукомская. – М. : Просвещение, 1983. – 127 с.

2. Асонов Н. Р. Микробиология / Н. Р. Асонов. – М. : Колос, 2001. – 352 с.

3. Бранцевич Л. Г. Микробиология: практикум / Л. Г. Бранцевич. – К. : Вища школа, 1987. – 200 с.

4. Векірчик К. М. Мікробіологія з основами вірусології / К. М. Векірчик. – К. : Либідь, 2001 – 312 с.

5. Векірчик К. М. Практикум з мікробіології / К. М. Векірчик. – К. : Либідь, 2001 – 144 с.

6. Готтшалк Г. Метаболизм бактерий / Г. Готтшалк. – М. : Мир, 1982. – 310 с.

7. Градова Н. Б. Лабораторный практикум по общей микробиологии / Н. Б. Градова. – М. : ДеЛи принт, 2001. – 131 с.

8. Емцев Т. В. Микробиология / Т. В. Емцев, В. К. Шильникова. – М. : Агропромиздат, 1990. –190 с.

9. Заварзин Г. А. Бактерии и состав атмосферы / Г. А. Заварзин. – М. : Наука, 1984. – 193 с.

10. Нейман Б. Я. Индустрия микробов / Б. Я. Нейман. – М. : Изд-во Знание, 1983. – 207 с.

11. Общая микробиология / под ред. А. Е. Вершигоры. – К. : Вища школа, 1988. – 343 с.

12. Определитель бактерий Берджи в 2-х т. / под ред. Дж. Хоулта и др. – М. : Мир, 1997. – 432 с.

13. Основы микробиологии, вирусологии и иммунологии / под ред. А. А. Воробьева, Ю. С. Кривошеина. – М. : Мастерство; Высшая школа, 2001. – 224 с.

14. Перт Дж. С. Основы культивирования микроорганизмов и клеток / Дж. С. Перт. – М. : Мир, 1978 – 384 с.

15. Пименова М.Н. Руководство к практическим занятиям по микробиологии / М. Н. Пименова, Н. Н. Гречушкина, Л. Г. Азова. – М. : Изд-во МГУ, 1971. – 220 с.

16. Практикум по микробиологии / под ред. Н. С. Егорова. – М. : Изд-во МГУ, 1976. – 307 с.

17. Руководство к практическим занятиям по микробиологии / под ред. Н. С. Егорова – М. : Изд-во МГУ, 1983. – 215 с.

18. Стейниер Р., Эдельберг Э., Ингрем Дж. Мир микробов. – Т. 1, 2, 3. – М. : Мир, 1979.

19. Теппер Е.З. Практикум по микробиологии / Е.З. Теппер, В.К. Шильникова, Г. И. Переверзева. – М. : Агропромиздат, 1987. – 239 с.

20. Функціонування мікробних ценозів ґрунту в умовах антропогенного навантаження / К. І. Андреюк та ін. – К. : Обереги, 2001. – 240 с.

21. Г. Шлегель. Общая микробиология / под ред. Е. Н. Кондратьевой. – М. : Мир, 1987. – 567 с.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення несучої здатності паль.	\|	Вимоги до оформлення курсової роботи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.