Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Органи судової влади

Судова влада (правосуддя) здійснюється поряд державних органів, які називаються судами. Відповідно до Конституції судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України і судами загальної юрисдикції (ст. 124). З метою недопущення правосуддя іншими органами державної влади в Конституції встановлюється, що правосуддя здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення їх функцій іншими органами або посадовцями не допускається. Юрисдикція судів розповсюджується на все право порушення, які виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території. Суди здійснюють конституційне, адміністративне, господарське, цивільне і кримінальне судочинство.

У здійсненні правосуддя в цілому або його окремих функцій приймає народ: через народних засідателів і присяжних. У здійсненні функцій правосуддя бере участь прокуратура і інші державні органи.

Основним видом органів судової влади є суди загальної юрисдикції (загальні суди), система яких будується за принципом територіальності (обласні, районні, міські) і спеціалізації (господарські і інші суди). Найвищим судовим органом в системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України, а найвищими судовими органами спеціалізованих суден — відповідні суди. Згідно закону діють і місцеві суди. Принципове значення має конституційне положення (ст. 125) про те, що створення надзвичайних і особливих суден не допускається.

Організація і діяльність судів і суддів здійснюється на демократичних принципах. Конституцією і законами України гарантується незалежність і недоторканність суддів. Вплив на суддів яким би то не було чином забороняється. Суддя не може бути без згоди парламенту України затриманий або арештований до внесення звинувачувального вироку судом. Судді посідають посади безстроково, окрім суддів Конституційного Суду України і суддів, що призначаються на посаду вперше. Професійні судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, брати участь в якій би то не було політичній діяльності, мати представницький мандат, займати які-небудь інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, окрім наукової, викладацької і творчої. Суддями спеціалізованих суден можуть бути обличчя, що мають професійну підготовку з питань юрисдикції цих суден.

Основними принципами судочинства є: законність; рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності провини; змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості; підтримка державного звинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу і його повна фіксація технічними засобами; забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом; обов'язковість рішень суду. Разом з цією системою принципів законом можуть бути визначені також інші принципи судочинства в судах окремих судових юрисдикції.

В умовах формування правової держави істотно зростає роль конституційної юстиції, необхідність забезпечення конституційної законності. Згідно Конституції єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, який вирішує питання про відповідність законів і інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції і законів України. Конституційний Суд по зверненню Президента або Кабінету Міністрів України дає висновок про відповідність Конституції України, діючих договорів або тих міжнародних договорів, які вносяться у Верховну Раду України для дачі згоди на їх обов'язковість. По зверненню Верховної Ради Конституційний Суд дає висновок про відповідність конституційної процедури розслідування і розгляду справи про зсув Президента України з поста у порядку імпічменту. Закони і інші правові акти за рішенням Конституційного Суду визнаються неконституційними повністю або в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена процедура їх розгляду, ухвалення або вступу їх у силу. Закони і інші нормативно-правові акти або їх окремі Складання, визнані неконституційними, втрачають силу з дня Встановлення Конституційним Судом України рішення про не їх конституційність. Матеріальний або моральний шкода, заподіяний фізичним або юридичним особам актами і діями, "Визнаними неконституційними, відшкодовується державою у Встановленому законом порядку.

Відповідно до Закону «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року діяльність цього Суду грунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівності суддів, гласність, повнота і загальності розгляду справи і обгрунтованості ухвалюваних їм рішень.

Конституційний Суд складається з 18 суддів. Президент Ук раины, парламент і з'їзд суддів України призначають по 6 суддів Конституційного Суду України. Судді Конституційного Суду призначаються строком на 9 років без права бути призначеним повтор але. Суддею цього Суду може бути громадянин України, що досяг на день призначення 40 років, що має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше 10 років, що проживає в Україні протягом останніх 20 років і що володіє державною мовою. Судді Конституційного Суду не можуть належати до політичних партій, профспілок, мати представницький мандат, брати участь в політичній діяльності, посідати які-небудь оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, окрім наукової, викладацької і творчої. Судді Конституційного Суду, вступаючи на посаду, приносить присягу на засіданні Верховної Ради, яке проводиться за участю Президента, прем'єр-міністра України, Голови Верховної Ради. Повноваження судді Конституційного Суду, а також його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні військового або надзвичайного положення. Повноваження судді Конституційного Суду можуть бути припинені у випадку: закінчення терміну призначення;

досягнення суддею 65-річного віку; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; порушення суддею присяги; вступи до законної сили звинувачувального вироку відносно нього; припинення його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; подачі суддею заяви про відставку або при звільненні з посади за власним бажанням. Повноваження судді припиняються у разі смерті. Судді Конституційного Суду при здійсненні своїх повноважень незалежні і підкоряються тільки Конституції України і керуються Законом про Конституційний Суд, іншими законами України, окрім тих законів або окремих положень, які є предметом розгляду Конституційного Суду. Особа судді Конституційного Суду є недоторканною.

 


Читайте також:

  1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  2. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
  3. Американский и японский подходы к организации менеджмента.
  4. АНАЛИЗ ФИНАНСОВОГО ПОЛОЖЕНИЯ ОРГАНИЗАЦИИ
  5. Антиконкурентні дії органів влади, управління і контролю
  6. Антицерковна політика влади в Україні
  7. Апарат державного управління як система органів виконавчої влади.
  8. АРХІВНЕ БУДІВНИЦТВО В УКРАЇНІ ЗА ЧАСІВ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ
  9. Архівне будівництво в Україні за часів радянської влади (1919-1990 рр.) ....... 48
  10. Б) Установление тождества иностранной организации и проверка ее правоспособности
  11. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
  12. Барков Александр Владимирович




Переглядів: 618

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади | Органи міліції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.