МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ВИСНОВКИ ДО МОДУЛЯ II* Буття - це філософська категорія, що означає: все, що реально існує; реальність, що існує об'єктивно, поза і незалежно від свідомості людини; загальний спосіб існування людини. Форми буття: буття речей і процесів, буття духовного (ідеального), буття людини як існування її у світі речей і в світі духовних цінностей, буття соціальне. * Матерія - філософська категорія для означення об'єктивної реальності, що дана людині у відчуттях її, яку людина може і намагається пізнати, але при цьому матерія існує незалежно від самої людини. * Способом існування матерії є рух. Рух - це будь-які зміни; він охоплює всі процеси, що відбуваються у Всесвіті. Джерелом усіх конкретних форм руху є боротьба внутрішніх протилежностей, притаманна всім об'єктам, а також взаємодія самих об'єктів. * Історично склались два підходи до простору і часу: субстанціональна концепція (простір і час тлумачаться як щось самостійно існуюче поряд з матерією, як її порожня місткість. Простір - це чиста протяжність, а час - чиста тривалість, у які нібито «занурені», «розміщені» матеріальні об'єкти) і реляційна концепція (простір і час - не особливі субстанціальні сутності, а форми існування матеріальних об'єктів. Простір виявляє співіснування об'єктів, час - послідовність їх станів). * Думка, свідомість реальні, але це не об'єктивна реальність, а щось суб'єктивне, ідеальне. Свідомість є суб'єктивний образ об'єктивного світу, тобто перероблене в голові людини матеріальне. Річ у свідомості людини - це образ, а реальна річ - її прообраз. * Свідомість виконує такі функції: пізнавальну, регулятивну, прогностичну, конструктивно-творчу, аксіологічну. * Свідомість - це властивість високоорганізованої матерії, вища форма відображення (ідеальний образ матеріального світу), продукт суспільно-історичного розвитку, регулятор цілеспрямованої діяльності людини. * Під активністю свідомості розуміється її вибірковість і цілеспрямованість, що виявляється у формуванні нових ідей, в актах продуктивного уявлення, в управлінні практичною діяльністю. * Діалектична концепція розвитку полягає у тому, що розвиток тлумачиться як боротьба протилежностей, стрибкоподібний перехід кількості у якість і навпаки та як рух за спіраллю. Метафізики сприймають розвиток як результат божественного першопоштовху, як збільшення або зменшення, тобто як суто кількісний процес та як рух по замкненому колу. * Важливим принципом діалектики є принцип розвитку, тобто розуміння розвитку як вічного і нескінченного процесу зміни старого новим, одних явищ і процесів - іншими. * Вимогами діалектичного підходу до аналізу дійсності є наступні: всебічний аналіз, дослідження об'єктів у розвитку, саморусі, включення у повне визначення об'єкта усіх моментів, що дає практика, конкретно-історичний підхід, тобто врахування умов місця і часу, зв'язків і відносин, у яких знаходиться предмет у даний час. * Діалектика як логіка виробляє необхідні вимоги до пізнання: об'єктивності, системності (всебічності, субстанційності, детермінізму), історизму (сутнісної, ретроспективи (знання сутності), передумовного розгляду (розгляду передумов виникнення предмета), діалектичної суперечливості. * Вчення про загальний зв'язок явищ об'єктивної дійсності є, власне кажучи, вченням про закономірний характер її розвитку. При цьому закон - це не одиничний, притаманний будь-якому одному явищу, а загальний, властивий для всіх явищ цього класу, зв'язок. * Закон природи і суспільства виявляє об'єктивний, суттєвий, необхідний, тривкий зв'язок, що повторюється між явищами і процесами дійсності. * Закон єдності і боротьби протилежностей виявляє, джерело розвитку, ніби відповідає на запитання «Чому?» * Закон взаємного переходу кількості у якість розкриває перетворення одних матеріальних утворень на інші, тобто відповідає на запитання «Як? Яким чином?» Специфіка закону заперечення заперечення полягає у тому, що він наче відповідає на запитання «Куди? У якому напрямку?», показує шлях розвитку явищ, процесу розвитку. * Категорії - основні і загальні ознаки, універсальні форми мислення і свідомості, що відображають загальні властивості і відносини об'єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку усіх матеріальних, природних і духовних явищ.
|
||||||||
|