• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ВИСНОВКИ ДО МОДУЛЯ II

* Буття - це філософська категорія, що означає: все, що реально існує; реальність, що існує об'єктивно, поза і незалежно від свідомості людини; загальний спосіб існування людини. Форми буття: буття речей і процесів, буття духовного (ідеального), буття людини як існування її у світі речей і в світі духовних цінностей, буття соціальне.

* Матерія - філософська категорія для означення об'єктивної реальності, що дана людині у відчуттях її, яку людина може і намагається пізнати, але при цьому матерія існує незалежно від самої людини.

* Способом існування матерії є рух. Рух - це будь-які зміни; він охоплює всі процеси, що відбуваються у Всесвіті. Джерелом усіх конкретних форм руху є боротьба внутрішніх протилежностей, притаманна всім об'єктам, а також взаємодія самих об'єктів.

* Історично склались два підходи до простору і часу: суб­станціональна концепція (простір і час тлумачаться як щось самостійно існуюче поряд з матерією, як її порожня місткість. Простір - це чиста протяжність, а час - чиста тривалість, у які нібито «занурені», «розміщені» матері­альні об'єкти) і реляційна концепція (простір і час - не особливі субстанціальні сутності, а форми існування ма­теріальних об'єктів. Простір виявляє співіснування об'єктів, час - послідовність їх станів).

* Думка, свідомість реальні, але це не об'єктивна реальність, а щось суб'єктивне, ідеальне. Свідомість є суб'єктивний образ об'єктивного світу, тобто перероблене в голові людини матеріальне. Річ у свідомості людини - це образ, а реальна річ - її прообраз.

* Свідомість виконує такі функції: пізнавальну, регулятивну, прогностичну, конструктивно-творчу, аксіологічну.

* Свідомість - це властивість високоорганізованої матерії, вища форма відображення (ідеальний образ матеріального світу), продукт суспільно-історичного розвитку, регу­лятор цілеспрямованої діяльності людини.

* Під активністю свідомості розуміється її вибірковість і цілеспрямованість, що виявляється у формуванні нових ідей, в актах продуктивного уявлення, в управлінні практичною діяльністю.

* Діалектична концепція розвитку полягає у тому, що розвиток тлумачиться як боротьба протилежностей, стрибкоподібний перехід кількості у якість і навпаки та як рух за спіраллю. Метафізики сприймають розвиток як результат божественного першопоштовху, як збільшення або зменшення, тобто як суто кількісний процес та як рух по замкненому колу.

* Важливим принципом діалектики є принцип розвитку, тобто розуміння розвитку як вічного і нескінченного процесу зміни старого новим, одних явищ і процесів - іншими.

* Вимогами діалектичного підходу до аналізу дійсності є наступні: всебічний аналіз, дослідження об'єктів у розвит­ку, саморусі, включення у повне визначення об'єкта усіх моментів, що дає практика, конкретно-історичний підхід, тобто врахування умов місця і часу, зв'язків і відносин, у яких знаходиться предмет у даний час.

* Діалектика як логіка виробляє необхідні вимоги до пізнання: об'єктивності, системності (всебічності, субстанційності, детермінізму), історизму (сутнісної, ретроспективи (знання сутності), передумовного розгляду (розгляду передумов виникнення предмета), діалектичної суперечливості.

* Вчення про загальний зв'язок явищ об'єктивної дійсності є, власне кажучи, вченням про закономірний характер її розвитку. При цьому закон - це не одиничний, притаманний будь-якому одному явищу, а загальний, властивий для всіх явищ цього класу, зв'язок.

* Закон природи і суспільства виявляє об'єктивний, суттєвий, необхідний, тривкий зв'язок, що повторюється між явищами і процесами дійсності.

* Закон єдності і боротьби протилежностей виявляє, джерело розвитку, ніби відповідає на запитання «Чому?»

* Закон взаємного переходу кількості у якість розкриває перетворення одних матеріальних утворень на інші, тобто відповідає на запитання «Як? Яким чи­ном?» Специфіка закону заперечення заперечення по­лягає у тому, що він наче відповідає на запитання «Куди? У якому напрямку?», показує шлях розвитку явищ, процесу розвитку.

* Категорії - основні і загальні ознаки, універсальні фор­ми мислення і свідомості, що відображають загальні влас­тивості і відносини об'єктивної дійсності, загальні законо­мірності розвитку усіх матеріальних, природних і духовних явищ.

Переглядів: 759