Порядок виконання роботи

5.3.1. Готується схема (рис. 5.3) для вибору параметрів робочої точки біполярного транзистора, у відповідності до варіанту роботи, що виконується. При підготовці до роботи необхідно мати всі необхідні параметри і характеристики транзистора, тобто: сімейство вихідних характеристик, максимально допустимі значення колекторного струму, напруги, потужності, які обмежують робочий діапазон параметрів. Колекторний опір обирається для режиму холостого ходу каскаду самостійно, з послідуючим обґрунтуванням у звіті. Після вибору колекторного опору будується лінія навантаження, на якій попередньо обирається робоча точка і, відповідно до неї, струм спокою бази. За обраною величиною струму бази виконуються попередні розрахунки базового опору, який і встановлюється для проведення дослідів. Величина вхідної напруги задається на рівні одиниць-десятків мВ. Змінюючи значення базового опору і вхідної напруги, в описаній вище послідовності, проводиться робота по найкращому підборі величини базового резистора. Результати фіксуються часовими діаграмами вхідної і вихідної напруг і спектрограмами Фур’є-аналізу, а також величиною струму бази і напруги переходу база-емітер.

5.3.2. Проводиться дослід для побудови характеристики “вхід-вихід”. Для проведення такого досліду задається мінімальна величина вхідної напруги і до колектора транзистора через електролітичний конденсатор приєднується опір навантаження, величина якого приблизно у 10 разів більша за величину колекторного опору (рис. 5.7). Цифровий вольтметр приєднується безпосередньо до навантаження. Вимірюється величина вихідної напруги за допомогою цифрового вольтметра. Змінюючи амплітуду вхідного джерела через опцію Parameter Sweep, для 5-6 точок вимірюють величину вихідної напруги. Остання точка повинна відображати появу режиму насичення каскаду, тобто наявність явного спотворення вихідної напруги за рахунок обмеження робочого діапазону транзистора. За результатами проведених вимірів обчислюється величина коефіцієнта підсилення каскаду і будується графік його залежності від величини вхідної напруги. Також будується графік залежності величини вихідної напруги від вхідної.

5.3.3 За допомогою опції AC Analysis знімається частотна характеристика каскаду, що отримано.

Рис. 5.8

5.3.4. Використовуючи результати досліджень, що отримані в п. 5.3.1, необхідно переключити транзистор за схемою з загальною базою (рис. 5.8) і за допомогою допоміжного джерела напруги вибрати положення робочої точки для забезпечення лінійного підсилення вхідного синусоїдального сигналу. Результати продемонструвати за допомогою часових діаграм і режимних параметрів елементів схеми. Оцінити коефіцієнт підсилення по напрузі і струму.

5.3.5. Провести досліди з вибору робочої точки транзистора, який включено за схемою з загальним колектором (рис. 5.9) і обчислити його коефіціент підсилення.

Рис. 5.9

5.3.6. Збирається схема за рис. 5.10 для дослідження особливостей вибору положення робочої точки польового транзистора.

Рис. 5.10

Транзистор обирається у відповідності до варіанту роботи. Експлуатаційні параметри транзистора повинні бути попередньо підготовлені. Резистор навантаження витоку обирається, виходячи з обмежень по величині струму стоку або меншим на 30-50%. Величина опору витоку задається приблизно на порядок менше величини опору стоку. Величина опору затвора обирається у межах 100…200 кОм. Результати досліду продемонструвати за допомогою часових діаграм і режимних параметрів елементів схеми.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Використання пакету EWB для виконання роботи	\|	Вимоги до звіту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.029 сек.