• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Порядок виконання роботи

10.3.1. Для проведення досліду готується схема у відповідності до рис. 10.1.

10.3.2. Змінюючи рівень вхідного сигналу, за допомогою осцилографа заміряється амплітуда вихідного сигналу і будується залежність вихідної напруги від вхідної (характеристика “вхід-вихід”).

10.3.3. Для кожної з точок вимірювання проводиться Фур’є-аналіз, за допомогою якого визначаються три найбільші гармоніки й обчислюється коефіцієнт гармонік вихідного сигналу.

10.3.4. Проводиться дослід із встановлення залежності вихідного сигналу від величини навантаження. Для цього опір навантаження за допомогою потенціометра змінюється у боки збільшення і зменшення в 3-5 разів і заміряються величини вихідної напруги при незмінній величині вхідної.

10.3.5. Проводиться дослід із визначення частотної характеристики каскаду.

10.3.6. Готується схема (рис. 10.2) і проводяться досліди у відповідності до пп. 2, 3, 4, 5.

10.3.7. Готується схема (рис. 10.3) і проводяться досліди у відповідності до пп. 2, 3, 4, 5.

Вимоги до звіту

10.4.1. Навести результати проведених дослідів, результати Фур’є-аналізу вихідної напруги для кожної з досліджених схем, осцилограми вихідної напруги.

10.4.2. Побудувати залежності “вхід-вихід” для кожної зі схем, зовнішню характеристику підсилювача, його частотну характеристику і залежність величини коефіцієнта гармонік від величини вихідного сигналу.

10.4.3. Усі отримані результати повинні мати необхідні пояснення і обґрунтування.

Завдання до самотестування і атестації

10.5.1. У чому полягає суть режиму класу В?

10.5.2. У чому полягають переваги двотактного підсилювача перед однотактним?

10.5.3. Які переваги дає режим класу АВ?

10.5.4. Привести різні типи схем двотактних підсилювачів на однотипних і комплементарних транзисторах, з однополярним і двополярним живленням і обґрунтувати їх позитивні сторони і недоліки.

10.5.5. Пояснити необхідність фазоінверсного каскаду.

10.5.6. Чи є повністю симетричними виходи фазоінверсного каскаду? Обґрунтувати своє пояснення.

10.5.7. У чому полягають недоліки підсилювача, який працює у режимі класу АВ?

10.5.8. Для кожної з досліджених схем обґрунтувати можливість їх роботи у режимі короткого замикання; у режимі холостого ходу.

Додаток

Таблиця варіантів до схем лабораторної роботи.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11

Дослідження схем диференційних підсилювачів

На транзисторах

Мета роботи

Вивчення особливостей роботи і характеристик диференційних підсилювачів на транзисторах.

Переглядів: 447