Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Витоки української культури. Культура Київської Русі.

Семінар № 1

МОДУЛЬ 1

За результатом вивчення дисципліни студенти повинні

Вимоги до знань та умінь

Загальні положення

Для студентів денної форми навчання всіх спеціальностей

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Харківський національний університет радіоелектроніки

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

до семінарських занять з дисципліни «Історія української культури»

 

Упорядники: Чорна Н. В., Бадєєва Л. І., Махоніна О. Г.

 

Харків - 2011


Розвиток національної культури є однією з найскладніших і найактуальніших проблем сучасного українського державотворення. Сучасна українська суспільна думка розглядає національну культуру як нагальну потребу і дієвий аспект самоусвідомлення і самоствердження себе як народу, що має глибокі історичні корені, і як такого, що зробив великий внесок у загальний розвиток історично-культурного процесу Європи. Без високого рівня національної культури держава і народ не мають майбутнього.

Національна культура – це осмислення місця нації у загальному процесі розвитку людства, а для українського народу – історичне відкриття, яке утверджує його як самодостатню структуру у співдружності етнічних спільностей і визначає належне місце, роль і значення в історичному контексті.

Дисципліна «Історія української культури» дає уявлення про етапи історичного розвитку, забезпечує розуміння системного зв’язку всіх складових культури – мистецтва, літератури, релігії, етнографії, матеріальної культури, наукового знання, усіх духовних цінностей українського народу, формує світогляд. Курс передбачає висвітлення проблем розвитку культури українського народу у взаємозв’язку з іншими культурами світу. Така орієнтація відповідає крилатому вислову великого Т. Г. Шевченка: «…і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь».

Сьогодні видано чимало історичних праць, підручників як вчених минулого, так і сучасних, тих, котрі живуть в Україні і поза нею, але багато матеріалів друкується в дискусійному плані і вимагає уточнення й поглиблення. Допомогти студенту в правильному виборі та оцінці історичного матеріалу – така мета лекцій й семінарських занять з нормативної навчальної дисципліни «Історія української культури».

Мета курсу:ознайомити студентів з основами сучасних підходів до історії національної культури, особливостями історичного розвитку української культури, виявити її зв’язок із соціальними, політичними, цивілізаційними, побутовими, мистецькими явищами і процесами, навчити студентів вільно оперувати сучасними концептами історичної культурології та широким фактологічним матеріалом.

знати:

· загальні відомості щодо культурно-історичного процесу;

· особливості культурних епох, їх духовні цінності та пріоритети;

· досягнення у різних галузях духовної культури, художні стилі й шедеври культури;

· види та жанри мистецтв, їхню художню мову;

· провідних діячів науки і культури, які визначають характер й особливості культури епохи;

уміти:

· аналізувати явища духовного життя;

· усвідомлювати природу різних жанрів художньої творчості й видів мистецтв; орієнтуватися у багатому світі духовної культури;

· розрізняти світобачення і світорозуміння кожної культурно-історичної епохи;

· збагачувати власну духовну культуру шляхом самоосвіти, творчо працювати над поглибленням і вдосконаленням культурно-освітніх знань.

 

Мета та завдання:розгляд скіфо-сарматської культури, культури грецьких міст-держав Північного Причорномор’я; аналіз релігійних вірувань давніх слов’ян; причин прийняття, способів запровадження християнства, його значення для подальшого розвитку культури; аналіз появи писемності, літописання та освіти; характеристика особливостей будівництва, архітектури та мистецтва Давньоруської держави.


Читайте також:

  1. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  2. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  3. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  4. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  5. Артефакти культури. Знання, цінності і регулятиви як три основних види смислів культури.
  6. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
  7. Архітектура і образотворче мистецтво Русі.
  8. Архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі
  9. Архітектурні пам’ятки Київської Русі
  10. Аудіювання на уроках української мови
  11. Бондарихінська культура
  12. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.




Переглядів: 2044

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Проблемно-пошукові питання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.