МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Витоки української культури. Культура Київської Русі.Семінар № 1 МОДУЛЬ 1 За результатом вивчення дисципліни студенти повинні Вимоги до знань та умінь Загальні положення Для студентів денної форми навчання всіх спеціальностей МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Харківський національний університет радіоелектроніки Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України до семінарських занять з дисципліни «Історія української культури»
Упорядники: Чорна Н. В., Бадєєва Л. І., Махоніна О. Г.
Харків - 2011 Розвиток національної культури є однією з найскладніших і найактуальніших проблем сучасного українського державотворення. Сучасна українська суспільна думка розглядає національну культуру як нагальну потребу і дієвий аспект самоусвідомлення і самоствердження себе як народу, що має глибокі історичні корені, і як такого, що зробив великий внесок у загальний розвиток історично-культурного процесу Європи. Без високого рівня національної культури держава і народ не мають майбутнього. Національна культура – це осмислення місця нації у загальному процесі розвитку людства, а для українського народу – історичне відкриття, яке утверджує його як самодостатню структуру у співдружності етнічних спільностей і визначає належне місце, роль і значення в історичному контексті. Дисципліна «Історія української культури» дає уявлення про етапи історичного розвитку, забезпечує розуміння системного зв’язку всіх складових культури – мистецтва, літератури, релігії, етнографії, матеріальної культури, наукового знання, усіх духовних цінностей українського народу, формує світогляд. Курс передбачає висвітлення проблем розвитку культури українського народу у взаємозв’язку з іншими культурами світу. Така орієнтація відповідає крилатому вислову великого Т. Г. Шевченка: «…і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь». Сьогодні видано чимало історичних праць, підручників як вчених минулого, так і сучасних, тих, котрі живуть в Україні і поза нею, але багато матеріалів друкується в дискусійному плані і вимагає уточнення й поглиблення. Допомогти студенту в правильному виборі та оцінці історичного матеріалу – така мета лекцій й семінарських занять з нормативної навчальної дисципліни «Історія української культури». Мета курсу:ознайомити студентів з основами сучасних підходів до історії національної культури, особливостями історичного розвитку української культури, виявити її зв’язок із соціальними, політичними, цивілізаційними, побутовими, мистецькими явищами і процесами, навчити студентів вільно оперувати сучасними концептами історичної культурології та широким фактологічним матеріалом. знати: · загальні відомості щодо культурно-історичного процесу; · особливості культурних епох, їх духовні цінності та пріоритети; · досягнення у різних галузях духовної культури, художні стилі й шедеври культури; · види та жанри мистецтв, їхню художню мову; · провідних діячів науки і культури, які визначають характер й особливості культури епохи; уміти: · аналізувати явища духовного життя; · усвідомлювати природу різних жанрів художньої творчості й видів мистецтв; орієнтуватися у багатому світі духовної культури; · розрізняти світобачення і світорозуміння кожної культурно-історичної епохи; · збагачувати власну духовну культуру шляхом самоосвіти, творчо працювати над поглибленням і вдосконаленням культурно-освітніх знань.
Мета та завдання:розгляд скіфо-сарматської культури, культури грецьких міст-держав Північного Причорномор’я; аналіз релігійних вірувань давніх слов’ян; причин прийняття, способів запровадження християнства, його значення для подальшого розвитку культури; аналіз появи писемності, літописання та освіти; характеристика особливостей будівництва, архітектури та мистецтва Давньоруської держави. Читайте також:
|
||||||||
|