Нарівні з ВАХ нелінійний елемент може бути охарактеризований сукупністю числових значень його так званих статичних та диференціальних опорів при всіх числових значеннях напруги на цьому елементі.
Статичний опір Rст –це відношення постійної напруги на нелінійному елементі до величини викликаного цією напругою постійного струму крізь нелінійний елемент.
Наприклад, у точці а деякої ВАХ, зображеної на рис. 2.4, величина статичного опору дорівнюватиме
Rст =Ua / Ia
Рис. 2.4
або
,
де mU та mI – масштаби графічного побудування по осях U та I (відповідною розмірністю та ).
При переході від однієї точки ВАХ до іншої величина Rст змінюється, причому ця величина завжди більша за нуль.
Диференціальний опір Rд –це границя відношення зростання напруги на нелінійному елементі до зростання струму в ньому, коли це зростання прямує до нуля. При цьому зміни напруги або струму повинні відбуватися нескінченно повільно (дане зауваження відноситься перш за все до експериментального визначення величини Rд).
Отже, диференціальний опір у будь-якій точці ВАХ дорівнює похідній , обчисленій у даній точці. Тому можна також вважати, що
,
де b – кут нахилу дотичної до кривої ВАХ у розгляданій точці (наприклад, точка а на рис. 2.4).
Зображена на рис. 2.4 ВАХ є монотонно зростаючою, тому в будь-якій її точці величина Rд більша за нуль. Але існують нелінійні елементи (наприклад – тунельний діод), ВАХ яких містить спадаючу ділянку, як це зображено на рис. 2.5.
Рис. 2.5
Тут на ділянці ав при зростанні напруги зменшується струм, тому в будь-якій точці цієї ділянки величина є від’ємною, отже – від’ємним тут є й диференціальний опір.