Оскільки кожна лінія індукції магнітного поля замкнена сама на себе, то кількість цих ліній, які входять у будь-яку замкнену поверхню, що знаходиться в магнітному полі, дорівнює кількості ліній, які виходять з цієї поверхні. Тобто сумарний магнітний потік крізь замкнену поверхню дорівнює нулю. Уявімо собі, що деяка замкнена поверхня охоплює місце зчленування кількох стрижнів осердя, в кожному з яких протікає свій магнітний потік Фk. Тоді можна зробити висновок, що
, (3.7)
де K – кількість зчленованих стрижнів.
Величина потоку входить до цієї суми із знаком “плюс”, якщо цей потік втікає в місце зчленування (вузол магнітного кола), та із знаком “мінус” –якщо потік витікає.