Повернемося до лінійних електричних кіл (див. п. 1.1.5) і розглянемо явища, які виникають у них за умови наявності в цих колах джерел синусоїдних електричних коливань.
Синусоїдні (синонімгармонічні) електричні коливання– це струм, напруга або ЕРС, які змінюються в часі за законом синуса.
Синусоїдний струм як функцію часу задають його значенням у поточний момент часу t. Це значення називають миттєвим значенням:
. (4.1)
Тут Im є амплітудою, тобто максимальним відхиленням значення синусоїди від нуля. Аргумент синуса називають фазою. Кут jI дорівнює величині фази при t=0 і тому названий початковою фазоюструму.
Синус – періодична функція, з періодом 2p. З формули (4.1) видно, що при зміні t від деякого t0 до t0 +T приріст фази якраз і складе 2p. Тому параметр Т названий періодом синусоїдного коливання.Величина w=2p/T числово дорівнює приросту фази (тобто кута) за одну секунду і має назвукутової частоти.Її одиницею вимірювання є радіан в секунду (рад/с). Величина f =1/T дорівнює кількості періодів струму, які приходяться на проміжок часу тривалістю в одну секунду і має назву частоти.Одиницею вимірювання частоти є герц (Гц). Очевидно, що
w=2pf.
На рис. 4.1 зображено графік двох синусоїдних струмів однакової частоти, але з різними амплітудами та початковими фазами:
,
.
Рис. 4.1
Зверніть увагу на те, що на рис. 4.1 вісь абсцис проградуйовано як в одиницях часу t, так і в радіанах – одиницях приросту фази wt.
Початкову фазу відраховують від так званого початку синусоїди (момент переходу синусоїди з “мінуса” в “плюс”) до точки початку координат. Зсуву вліво відповідає додатне значення початкової фази; зсуву вправо – її від’ємне значення.