Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Делірій

— порушення свідомості;

— зміни ходу думки;

— гострий початок та лабільний перебіг.

Супутні зміни:

— збуджений емоційний стан;

Паліативна допомога при синдромі хронічного болю

— неспецифічна неврологічна патологія;

— зниження функціональних можливостей. Види делірію:

гіперактивний:

• асоційоване порушення поведінки;

• галлюцинації;

• марення;

гіпоактивний:

• усамітнення;

змішаний:

• наростаючий;

• затихаючий. Причини делірію: інфекція, гострі метаболічні порушення,

патологія ЦНС, травма, гіпоксія, синдроми відміни, токсини та наркотики, ендокринопатії, гострі судинні порушення, закреп, затримка сечовиділення тощо.

Оцінка стану повинна здійснюватися за результатами послі­довних спостережень, медичного огляду когнітивного статусу за шкалою М88Е (Гоїзіеіп Міпі-Мепіаі 8Ше Ехат), перегляд при­йому медикаментів та ретельне лабораторне обстеження для ви­явлення причини делірію.

Принципи лікування зводяться до чотирьох аспектів:

1. Лікування причини. Медикаментозне:

— антихолінергики;

— анальгетики;

— адекватна гідратація.

2. Медикаментозна терапія

нейролептики:

• галоперидол (неседативний);

• хлорпромазин (седативний);

• рисперидон (неседативний);

• оланзапін (седативний);

• кветіапін (седативний).

седативні нейролептики:

• хлорпромазін;

• оланзапін;

• кветіапін.

3. Немедикаментозна терапія: — обмеження присутності сторонніх;

— постійна наявність медичного працівника;

— адекватне м'яке освітлення;

— обмеження подразнювальних факторів.

4. Консультація психіатра.

Делірій у термінальних хворих

• оризнаки настання смерті;

• збудження, хвилювання;

• стогін, хрип;

• незворотній стан;

• лоразепам чи мідазолам, щоб помогти заспокоїтися;

• седативні нейролептики.

Міоклонус

Міоклонус — це мимовільні скорочення м'язів у притомному стані. У більшості здорових людей буває міоклонус під час заси­пання. Висока разова доза наркотичного анальгетика або тривала терапія можуть спричинити міоклонус через накопичення мета­болітів. Слід пам'ятати, що міоклонус може бути ідіосинкратич­ною реакцією на застосування наркотичного анальгетика неза­лежно від дози та тривалості терапії. При вираженому міоклонусі слід перейти до альтернативного наркотичного анальгетика або додати до отримуваної терапії препарат з групи бензодіазепінів, наприклад клоназепам.




Переглядів: 540

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Седація і когнітивні порушення | Ад'юванти (ко-анальгетики)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.