H.2 ВИСЯЧІ ЗАБИВНІ ПАЛІ ВСІХ ВИДІВ І ПАЛІ-ОБОЛОНКИ, ЩО ЗАНУРЮЮТЬ БЕЗ ВИЙМАННЯ ҐРУНТУ

Н.2.1 Несучу здатність F_d, кН, висячої забивної палі і палі-оболонки, що занурюють без виймання ґрунту, і працюють на стискувальне навантаження, слід визначати як суму сил розрахункових опорів ґрунтів основи під нижнім кінцем палі і на її бічній поверхні за формулою

Для попередніх розрахунків допускається f_i приймати за таблицею Н.2.2 в залежності від глибини залягання шару і показника текучості ґрунту.

Н.2.2 У формулі (Н.2.1) підсумовувати опори ґрунту слід по всіх шарах ґрунту, пройдених палею, за винятком випадків, коли проектом передбачається планування території зрізанням або можливий розмив ґрунту. У цих випадках слід підсумовувати опори всіх шарів ґрунту, розташованих відповідно нижче за рівень планування (зрізання) і дна водоймища після його місцевого ' розмиву при розрахунковому паводку.

Примітка 1. Несучу здатність забивних булавоподібних паль слід визначати за формулою (Н.2.1), при цьому за периметр u на ділянці стовбура слід приймати периметр поперечного перерізу стовбура палі, на ділянці розширення – периметр поперечного перерізу розширення.

Розрахунковий опір f_i ґрунту на бічній поверхні таких паль на ділянці розширення, а в піщаних ґрунтах – і на ділянці стовбура слід приймати таким же, як для паль без розширення; у глинистих ґрунтах опір f_i на ділянці стовбура, розташованого в створі розширення, слід приймати таким, що дорівнює нулю.

Примітка 2. Розрахункові опіри ґрунтів R i f_i у формулі (Н.2.1) для лесових пилуватих ґрунтів при глибині занурення паль більше ніж 5 м слід приймати за значеннями, вказаними в таблицях Н.2.1, Н.2.2 для глибини 5 м. Крім того, для цих ґрунтів у разі можливості їх замочування розрахункові опори R і f_i, вказані в таблицях Н.2.1 і Н.2.2, слід приймати за показником текучості, що відповідає повному водонасиченню ґрунту.

Таблиця Н.2.1 – Значення розрахункових опорів під нижнім кінцем забивних паль і паль-оболонок, що занурюють без виймання ґрунту

Глибина занурення нижнього кінця палі, м	Розрахункові опори під нижнім кінцем забивних паль і паль-оболонок, що занурюються без виймання ґрунту, R, кПа
піщаних ґрунтів середньої щільності
гравелистих	крупних	–	середньої крупності	дрібних	пилуватих	–
глинистих ґрунтів при показнику текучості I_L
	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6

Примітка 1. Значення R над рискою наведені для піщаних ґрунтів, під рискою – для глинистих.

Примітка 2. У таблицях Н.2.1 і Н.2.2 глибину занурення нижнього кінця палі і середню глибину розташування шару ґрунту при плануванні території зрізанням, підсипанням, намиванням до 3 м слід приймати від рівня природного рельєфу, а при зрізанні, підсипанні, намиванні – від 3 м до 10 м від умовної позначки, розташованої відповідно на 3 м вище за рівень зрізання або на 3 м нижче за рівень підсипання. Глибину занурення нижнього кінця палі і середню глибину розташування шару ґрунту у водоймищі слід приймати від рівня дна після загального розмиву розрахунковим паводком, на болотах – від рівня дна болота.

При проектуванні шляхопроводів через виїмки глибиною до 6 м для паль, що забиваються молотами без підмивання або влаштуванням лідерних свердловин, глибину занурення в ґрунт нижнього кінця палі в таблиці Н.1 слід приймати від рівня природного рельєфу в місці спорудження фундаменту. Для виїмок глибиною більше 6 м глибину занурення паль слід приймати, як для виїмок глибиною 6 м.

Примітка 3. Для проміжних глибин занурення паль і проміжних значень показника текучості I_L глинистих ґрунтів значення R i f_i в таблицях Н.2.1 і Н.2.2 визначають інтерполяцією.

Примітка 4. Для щільних піщаних ґрунтів, ступінь щільності яких визначена за даними статичного зондування, значення R за таблицею Н.2.1 для паль, занурених без використання підмиву або лідерних свердловин, слід збільшити на 100 %. При визначенні ступеня щільності ґрунту за даними інших видів інженерних досліджень і відсутності даних статичного зондування для щільних пісків значення R за таблицею Н.2.1 слід збільшити на 60 %, але не більше ніж до 20 000 кПа.

Примітка 5. Значення розрахункових опорів R за таблицею Н.2.1 допускається використовувати за умови, якщо заглиблення паль у ґрунт, що не розмивається і не зрізається, складає не менше ніж: 4,0 м – для мостів і гідротехнічних споруд; 3,0 м – для будівель і інших споруд.

Примітка 6. Значення розрахункового опору R під нижнім кінцем забивних паль перерізом 0,15×0,15 м і менше, що використовуються як фундаменти під внутрішні перегородки одноповерхових виробничих будівель, допускається збільшувати на 20 %.

Примітка 7. Для супісків з числом пластичності Iр≤4 і коефіцієнтом пористості е<0,8 розрахункові опори R і f_і слід визначати, як для пилуватих пісків середньої щільності.

Таблиця Н.2.2 – Значення розрахункових опорів на бічній поверхні забивних паль і паль-оболонок

Середня глибина розташування шару ґрунту, м	Розрахункові опори на бічній поверхні забивних паль і паль-оболонок f_i, кПа
піщаних ґрунтів середньої щільності
крупних і середньої крупності	дрібних	пилуватих	–	–	–	–	–	–
глинистих ґрунтів при показнику текучості I_L
0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0

		ЗО







				ЗО



Примітка 1. При визначенні розрахункового опору ґрунту на бічній поверхні паль f_i за таблицею Н.2.2 слід враховувати вимоги, викладені в примітках 2 і 3 до таблиці Н.2.1. Примітка 2. При визначенні розрахункових опорів ґрунтів на бічній поверхні паль f_i пласти ґрунтів слід розділяти на однорідні шари товщиною не більше 2 м. Примітка 3. Значення розрахункового опору щільних піщаних ґрунтів на бічній поверхні паль f_i i слід збільшувати на 30% в порівнянні із значеннями, наведеними в таблиці Н.2.2. Примітка 4. Розрахункові опори супісків і суглинків із коефіцієнтом пористості е<0,5 і глин із коефіцієнтом пористості е<0,6 слід збільшувати на 15% в порівнянні із значеннями, наведеними в таблиці Н.2.2, при будь-яких значеннях показника текучості.

Таблиця Н.2.3 – Значення коефіцієнтів умов роботи ґрунту

Способи занурення забивних паль і паль-оболонок без виймання ґрунту і види ґрунтів	Коефіцієнти умов роботи ґрунту при розрахунку несучої здатності паль
під нижнім кінцем γ_cR	на бічній поверхні γ_cf
1. Занурення суцільних і порожнистих із закритим нижнім кінцем паль механічними (підвісними), пароповітряними і дизельними молотами	1,0	1,0
2. Занурення забиванням і вдавлюванням у попередньо пробурені лідерні свердловини із заглибленням кінців паль не менше ніж 1 м нижче за забій свердловини при її діаметрі, який дорівнює:
а) стороні квадратної палі	1,0	0,5
б) на 0,05 м менше сторони квадратної палі	1,0	0,6
в) на 0,15 м менше сторони квадратної або діаметра палі круглого перерізу (для опор ліній електропередачі)	1,0	1,0
3. Занурення з підмивом у піщані ґрунти за умови добивання паль на останньому етапі занурення без підмиву на 1 м і більше	1,0	0,9
4. Віброзанурення паль-оболонок, віброзану-рення і вібровдавлювання паль у ґрунти:
а) піщані середньої щільності:
крупні і середньої крупності	1,2	1,0
дрібні	1,1	1,0
пилуваті	1,0	1,0
б) глинисті з показником текучості I_L = 0,5:
супіски	0,9	0,9
суглинки	0,8	0,9
глини	0,7	0,9
в) глинисті з показником текучості I_l ≤ 0	1,0	1,0
5. Занурення молотами будь-якої конструкції порожнистих залізобетонних паль із відкритим нижнім кінцем:
а) при діаметрі порожнини палі 0,4 м і менше	1,0	1,0
б) те саме, від 0,4 м до 0,8 м	0,7	1,0
6. Занурення будь-яким способом порожнистих паль круглого перерізу із закритим нижнім кінцем на глибину 10 м і більше з подальшим влашту-ванням у нижньому кінці паль камуфлетного розширення в піщаних ґрунтах середньої щільності і в глинистих ґрунтах із показником текучості i_l ≤ 0,5 при діаметрі розширення, який дорівнює:
а) 1,0 м незалежно від вказаних видів ґрунту	0,9	1,0

Кінець таблиці Н.2.3

Способи занурення забивних паль і паль-оболонок без виймання ґрунту і види ґрунтів	Коефіцієнти умов роботи ґрунту при розрахунку несучої здатності паль
під нижнім кінцем γ_cR	на бічній поверхні γ_cf
б) 1,5 м у пісках і супісках	0,8	1,0
в) 1,5 м у суглинках і глинах	0,7	1,0
7. Занурення вдавлюванням паль:
а) у піски середньої щільності крупні, середньої крупності і дрібні	1,1	1 0
б) у піски пилуваті	1,1	0,8
в) у глинисті ґрунти з показником текучості I_L < 0,5	1,1	1,0
г) те саме, I_L ≥ 0,5	1,0	1,0
Примітка. Коефіцієнти γ_с_r і γ_cf за черговим числом 4 для глинистих ґрунтів із показником текучості 0,5 > I_L > 0 визначають інтерполяцією.

Н.2.3 Для забивних паль, що спираються нижнім кінцем на пухкі піщані ґрунти або на глинисті ґрунти з показником текучості I_L > 0,6, несучу здатність слід визначати за результатами статичних випробувань паль.

Н.2.4 Несучу здатність пірамідальної, трапецеїдальної і ромбоподібної паль, що прорізають піщані і глинисті ґрунти, F_d, кН, з нахилом бічних граней і_р ≤ 0,025 слід визначати за формулою

Примітка 1. Для ромбоподібних паль підсумовування опорів ґрунту на бічній поверхні ділянок із зворотним нахилом у формулі (Н.2.3) не виконується.

Примітка 2. Розрахунок пірамідальних паль із нахилом бічних граней і_р>0,025 допускається виконувати у відповідності з вимогами цього додатка за формулою (Н.2.3), приймаючи значення і_р=0,025.

Таблиця Н.2.4 – Значення коефіцієнта k_i

Ґрунти	Коефіцієнт k_i
Піски і супіски	0,5
Суглинки	0,6
Глини:
при I_р = 18	0,7
I_р = 25	0,9
Примітка. Для глин із числом пластичності 18<I_p<25 значення коефіцієнта k_i визначають інтерполяцією

Н.2.5 Несучу здатність F_du, кН, висячої забивної палі і палі-оболонки, що занурюють без виймання ґрунту і яка працює на висмикувальне навантаження, слід визначати за формулою

Примітка. У фундаментах опор мостів не допускається робота паль на висмикування при дії тільки постійних навантажень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Н.1 ПАЛІ-СТОЯКИ	\|	Н.3 ВИСЯЧІ НАБИВНІ І БУРОВІ ПАЛІ ТА ПАЛІ-ОБОЛОНКИ, ЩО ЗАПОВНЮЮТЬ БЕТОНОМ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.