Культурологічній думці.

КУЛЬТУРОЛОГІЯ

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Кременчук

2012 р.

Тема 1. СПЕЦИФІКА КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ.

1. Предмет і об’єкт культурології.

2. Історична еволюція поглядів на культуру в європейській культурологічній думці.

3. Філософська концепція культури.

4. Типи, види і форми культури.

5. Функції культури.

Предмет і об’єкт культурології.

Культурологія відіграє велику роль в духовному прогресі суспільства.

Це наука про сукупність результатів людської діяльності і засоби передачі інформації про її набутки майбутнім поколінням.

Предмет культурології – об’єктивні закономірності світового і національного культурних процесів, пам’ятники і явища матеріальної і духовної культури, чинники виникнення, формування і розвитку культурних інтересів і потреб людей, їх участі в збереженні, примноженні і передачі культурних цінностей.

Об’єктом культурології являються культурні аспекти різних сфер суспільного життя, визначення особливостей і досягнень основних культурно-історичних типів, аналіз тенденцій і процесів в сучасному соціокультурному середовищі.

В розвиток культурологічних теорій роблять свій внесок різні наукові напрямки: антропологія, соціологія, психологія, філософія та історія.

Але виокремлення специфіки предмета і об’єкта вивчення культурології дозволяє провести між ними межу.

Культурологія акцентує змістовну сторону спільної діяльності і життя людей, і це відрізняє її від соціології.

Від природознавства культурологію відрізняє увага до штучних об’єктів і процесів.

І якщо соціальну філософію можна уявити як науку про сенс індивідуального і суспільного буття, а історію – як теорію про подійно-діяльнісний зміст суспільного буття, то культурологія зайнята конкретно-історичними формами цього буття.

Історична еволюція поглядів на культуру в європейській

культурологічній думці.

Культура стала об’єктом спеціального теоретичного інтересу і дістала статус самостійного наукового поняття в епоху Нового часу.

За свідченнями німецького лінгвіста І.Нідермана, термін «культура» як самостійна лексична одиниця існує лише з XVIII ст.

Раніше цей термін зустрічався тільки в словосполученнях, які означали функцію чогось: культуру поведінки, здобуття знань, удосконалення мови і т.д.

Слово «культура» походить від латинського «cultura», що означало обробіток землі, її культування, тобто зміни в природному об’єкті під дією людини на відміну від тих змін, які викликані природними причинами.

Вже в цьому первісному змісті поняття «культура» мова відмітила важливу особливість – єдність культури, людини та її діяльності, хоча в поняття «культура» вкладали і вкладають найрізноманітніший зміст.

Так, елліни бачили у вихованості свою головну відмінність від «диких», «некультурних» варварів.

В Середні віки слово «культура», асоціювалось з особистими якостями, з ознаками особистої досконалості.

В епоху Відродження під особистою досконалістю починають розуміти відповідність гуманістичному ідеалу.

А з точки зору просвітників XVIII ст. культура означала «розумність» (раціональність).

Джамбаттіста Віко (1668-1744), Йоган Готфрід Гердер (1744-1803), Шарль Луи Монтеск’є (1689-1755), Жан-Жак Руссо (1712-1778) вважали, що культура проявляється в розумності (раціональності) суспільних порядків і політичних установ, а вимірюється досягненнями в галузі науки та мистецтва.

Мета культури і вище призначення розуму співпадають – зробити людей щасливими.

З другої половини ХІХ ст. поняття «культура» все більше набуває статусу наукової категорії.

Вона перестає означати тільки високий рівень розвитку суспільства.

Це поняття все частіше пересікається з такими категоріями як «цивілізація» і «суспільно-економічна формація».

Поняття «суспільно-економічна формація» ввів у науковий обіг Карл Маркс (1818-1883).

Воно складає фундамент матеріалістичного розуміння історії.

Тривалий час поняття «культура» і «цивілізація» були тотожними.

Першим провів між ними межу німецький філософ Іммануіл Кант (1724-1804), а на початку ХХ ст. інший німецький філософ Освальд Шпенглер (1880-1936) і зовсім протипоставив їх одне одному.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Типи, види і форми культури.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.