Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Роль економічної безпеки в управлінні ризиками на підприємстві.

Завданням будь-якого суб'єкта господарювання є самореалізація, розширене самовідтворення. Це означає, що безпека не є станом захищеності інтересів суб'єкта господарювання, вона створює контрольовані ним передумови функціонування. Безпека, таким чином, є специфічною сукупністю умов діяльності. Знаходитися в безпеці, означає - знаходитися в безпечних умовах, контрольованих підприємством впроцесі своєї діяльності (у процесі самореалізації). Тобто для того, щоб підприємству забезпечити власну безпеку необхідно усвідомити прагнення конкурентів - джерел загроз, їх інтересів, потреб у ресурсах, а також наявності, кількості та якості ресурсів, контрольованих ними чи наявних на ринку.

Економічна безпека підприємства - це такий стан справ на підприємстві, що визнається керівництвом і власниками як задовільний (прийнятний, бажаний, цільовий) і може підтримуватися протягом визначеного часу. Це такий стан корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, інформації, технології, техніки, устаткування, інших майнових прав) І підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їх використання для стабільного функціонування та динамічного соціального і науково-технічного розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливом.

Джерелами негативних впливів на економічну безпеку можуть бути:

1) свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб'єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій, підприємств-конкурентів;

2) збіг обставин (стан фінансової кон'юнктури на ринку, наукові відкриття та технологічні розробки, форс-мажорні обставини тощо).

Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тому, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування, а також високий потенціал розвитку в перспективі.

До основних функціональних завдань економічної безпеки відносять:

- забезпечення високої ефективності роботи, фінансової стійкості та незалежності підприємства;

- забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкурентоспроможності технічного потенціалу підприємства;

- досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством;

- досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та ефективне викорис­тання його інтелектуального потенціалу;

- мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-господарської діяльності на стан навколишнього середовища;

- ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів;

- якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства;

- забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх підрозділів підприємства та його функціональних відділів.

Кожен керівник усвідомлює, що стан підприємства не може на 100% відповідати бажаному результату. Причина цього полягає в тому, що підприємство функціонує в агресивному ринковому середовищі, яке постійно виводить його зі стійкого стану. Агресивність середовища полягає в наборі ризиків, обумовлених будь-якою подією.

Ризик - це можливість відхилення значення будь-якого параметра виробничої, ринкової, фінансової системи від заданого цільового значення на величину, що перевищує припустиме відхилення цього параметра.

Процедура управління ризиками складається з чотирьох етапів.

ЕТАП 1. Аудит ризиків з метою виявлення несприятливих для підприємства подій. Мета такого аудитуполягає у виявленні та класифікації ризиків, а також їх кількісній оцінці та прогнозуванні наслідків їх прояву для підприємства.

ЕТАП 2. Розробка сценарного аналізу управління ризиками. Управління ризиками повинне бути економічно доцільним. Це означає, що антиризикові заходи повинні бути продуманими для запобігання можливим втратам унаслідок несприятливих подій.

ЕТАП 3. Розробка заходів щодо мінімізації ризиків. Для ризиків, яким необхідно протидіяти, розробляються антиризикові заходи. Спектр способів протидії ризикам надзвичайно широкий. Виділяють кілька груп таких заходів:

1. Відмова від прийняття ризику означає відмову від здійснення проекту чи зміну способу його реалізації.

2. Зниження рівня ризикованості діяльності.

3. Страхування ризиків.

4. Прийняття (поглинання) ризиків передбачає формування страхових запасів підприємством.

ЕТАП 4. Створення організаційного механізму управління ризиками.

Слід зазначити, що управління ризиками не є панацеєю від усіх проблем: Вино не позбавляє підприємство від ризиків, однак відкриває керівництву вагомі перспективи.

Таким чином, управління ризиками - це суттєва внутрішня конкурентна перевага суб'єкта господарювання, яка має не тільки тактичний, але і стратегічний характер. Це сукупність заходів, які вживають не для порятунку, а для забезпечення стійкого і надійного розвитку бізнесу; це стратегічні інвестиції в надійність і якість управління, в економічну безпеку підприємства.

Бізнес-розвідка- постійний процес збору, накопичення, структурування, аналізу даних про внутрішнє і зовнішнє середовища підприємства і надання його керівництву інформації, що сприяє передбаченню змін в цих середовищах і прийняттю своєчасних рішень з управління ризиками, а також упровадження змін і відповідних заходів, спрямованих на задоволення майбутнього попиту споживачів і забезпечення прибуткової діяльності підприємства. Головним завданням бізнес-розвідки стає перевірка звітної інформації і виключення можливості дезінформації вищого керівництва підприємства.

Якщо забезпечення економічної безпеки є діяльністю з оволодіння найважливішими умовами самореалізації підприємства, тоідентифікація цих умов, відстеження будь-яких змін, вивчення і прогнозування активності інших суб'єктів, що прагнуть опанувати цими умовами, - є стратегічним завданням бізнес-розвідки.

Сьогодні також сформована потреба в наявності джерел даних, отримуваних з мережі Інтернет, шляхом спілкування в режимі on-line, із засобів масової інформації, з поновлюваних баз даних і електронних архівів, з корпоративних інформаційних масивів й архівів електронної пошти. Крім цього необхідно залучати людей як джерела інформації, здатних контактувати із співробітниками підприємства на будь-якому рівні, які займаються цілепокладанням для отримання потрібних даних. Відтак, на підприємстві зростає роль аналітиків і розвідувачів, обізнаних на правилах роботи з інформацією, здатних ефективно застосовувати їх на практиці.

Найвідповідальнішим видом діяльності служб економічної безпеки є прогнозування. Об'єктивна обмеженість сил і засобів, виділених власниками і керівництвом з бюджету підприємства на вирішення завдань економічної безпеки, змушує відвертати увагу служб безпеки від пошуку боржників і несумлінних контрагентів, від повернення викрадених засобів і цінностей підприємства, а концентрувати увагу на профілактиці і запобіганні таким випадкам.

Основним завданням служб економічної безпеки є протидія несумлінній конкуренції. Вивчення конкурентів - частина бізнес-розвідки (так звана конкурентна розвідка), яка допомагає оцінити і спрогнозувати дії конкурентів, спрямовані на дестабілізацію діяльності підприємства.

Окремим завданням служби безпеки є протидія недружнім злиттям і поглинанням. Практика злиття і поглинання, яка спостерігається сьогодні, показує, що керівництво захоплюваного підприємства і служба його економічної безпеки починають діяти тільки тоді, коли блокуються управлінські рішення через приналежність пакета акцій підприємства конкуренту, коли починаються активні дії з витіснення діючого менеджменту, коли ініціюється банкрутство підприємства. Але повноваженнями служби економічної безпеки, озброєної методами бізнес-розвідки й відстеження інформації, передбачається завчасне попередження ознак можливого недружнього поглинання, вживання необхідних заходів, що можуть виявитися набагато дешевшими на стадії попередження негараздів.

Сучасні засоби і технології обробки розвідувальної інформації дають можливість вирішувати завдання внутрішньої безпеки підприємства, оцінювати динаміку лояльності персоналу, виявляти центри напруженості. Аналіз інформації внутрішніх джерел і клієнтів допомагає службам безпеки виявляти факти витоку конфіденційної інформації, інсайд-трейдінгу (продажність), іншої діяльності персоналу, яка зашкоджує ефективному функціонуванню підприємства на ринку.

Зважаючи на те, що діяльність з управління економічною безпекою є невід'ємною частиною в системі управління ризиками бізнес-діяльності, усі викладені вище підходи базової процедури управління ризиками є застосовними.

Сили конкурентної розвідки представлені на підприємстві співробітниками, чиїми безпосередніми функціональними обов'язками є цілепокладання, збір даних, структурування і збереження відповідних даних, аналіз інформації та її поширення цільовим особам, уповноваженим приймати управлінські рішення.

Звернувшись до іноземного досвіду, як приклад можна навести організаційну структуру конкурентної розвідки американської корпорації Motorola, яка стала першою корпорацією, що створила таку структуру, її гібридна структура складається з центрального відділу бізнес-розвідки, а також з кількох співробітників інших підрозділів, яким доручено підтримувати комунікацію з центральним офісом. В корпорації Motorola конкурентною розвідкою займається близько тридцяти співробітників.

Це вимагає пильної уваги під час добору персоналу в служби, пов'язані з глибокими аналітичними дослідженнями. Незважаючи на, здавалося б, значну пропозицію на ринку праці, знайти кваліфікованих фахівців досить складно.

Існує досить серйозний клас програм, використовуваних підприємствами для потреб конкурентної розвідки. Це корпоративні інформаційні системи, побудовані на основі корпоративних сайтів в Інтранет, які дають можливість збирати необхідну інформацію і поширювати її. Це програми класу Deep Mining, що дозволяють здійснювати ефективний пошук в базах даних й Інтернеті. Це систематизоване управління базами даних, що дозволяє створювати бази необхідних даних, досьє, зберігати ці дані і використовувати їх для аналізу.

Це системи класу Business Intelligence(інтелект, розум), спроможні автоматично аналізувати дані, що надходять, за певними алгоритмами. Це новий клас прогнозуючих систем, які за результатами систематизації інформації можуть оцінювати тенденції розвитку об'єктів і ймовірність прояву кризових явищ, здійснювати моніторинг зовнішнього і внутрішнього середовищ. Це системи надання знань відповідно до політики інформування, програми візуалізації результатів і формування звітів, такі як ситуаційні центри.

Таким чином, створення ефективної структури бізнес-розвідки на підприємстві вимагає серйозної підтримки з боку відділу інформаційних технологій. Природно, що складний комплекс засобів вимагає значного бюджету й розробки організаційно-правових корпоративних норм.

Отже, бізнес-розвідкапредставляє собою аналітичне забезпечення важливих управлінських рішень, які приймають менеджери вищого рівня (керівництво підприємства), - це один з інструментів сучасного менеджменту, роль якого в умовах конкурентної боротьби сьогодні явно недооцінюється багатьма керівниками і підприємцями.

Висока ефективність служби бізнес-розвідки може бути досягнута лише в умовах високої довіри до неї з боку керівництва підприємства. А довіра, в свою чергу, може бути виправданою тільки за умов підбору відповідального керівника служби безпеки і забезпечення її необхідними ресурсами для реалізації різних варіантів збору й аналітичної обробки вихідних даних.

Головним напрямком розвитку бізнес-розвідки на підприємстві є широке використання електронного документообігу, особливо з численних, і, у першу чергу, великих електронних баз даних, корпоративних інформаційних систем, заснованих на Інтернет-технології, спеціальних комп'ютерних програм і прогнозуючих комплексів, демонстративних систем моніторингу і ситуаційних центрів. Застосування прогресивних методів бізнес-розвідки в забезпеченні діяльності служб економічної безпеки дає можливість суттєво підвищити їх ефективність в сфері управління ризиками, управління оптимальними витратами корпоративних ресурсів на локалізацію загроз бізнесу тощо.

 

 


Читайте також:

  1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
  2. I. Організація класу до уроку та повторення правил техніки безпеки.
  3. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  4. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
  5. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  8. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  9. IV Етап: Вибір стратегії керування виявленими ризиками й виділення пріоритетних напрямків роботи
  10. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  11. IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
  12. IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи




Переглядів: 736

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Тема 11. Діагностика корпоративної культури підприємства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.