Комунікаційні перешкоди – це спотворення інформації, яке ускладнює сприйняття, спричиняє повну чи часткову втрату змісту комунікацій.
До комунікаційних бар’єрів відносять:
· конкуренція між повідомленнями – вона виникає у ситуації, коли на одержувача одночасно діє декілька джерел інформації.
· сприйняття повідомлення адресатом – визначається поглядом індивідуума на реальність.
· мова, логіка, абстракція – відправник повинен використовувати мову зрозумілу для отримувача; по завершенні комунікаційного процесу кожен одержувач робить якийсь логічний висновок, який не завжди співпадає із тим, який йому хотів передати відправник; в ситуаціях, коли повідомлення не розкривається повністю – одержувач використовує абстрактне мислення і придумує те, що йому було незрозуміло.
· соціальний статус – сукупність ознак, які рангують і співвідносять людей.
· опір змінам – більшість людей прагнуть стабільності, і часто перешкоджають комунікаціям, які можуть містити загрозу такій стабільності.
Обмін інформацією є ефективним, якщо одержувач продемонстрував неспотворене розуміння ідеї, здійснивши дії, яких очікував від нього відправник. За таких обставин виявляє себе зворотний зв'язок – повідомлення-відповідь групи або партнера на чиїсь дії чи поведінку.
За зворотного зв’язку відправник і одержувач міняються комунікативними ролями.
Формами зворотного зв’язку можуть бути:
· відповідь;
· підтвердження чи заперечення;
· перепитування;
· чітке вираження нерозуміння;
· адекватні дії.
Ефективність зворотного зв’язку залежить від врахування інформаційних можливостей учасників комунікаційної мережі а також конкретності повідомлення.
4. Комунікаційний процес, елементи та етапи процесу