МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ТРОФІЧНІ ВИРАЗКИ.Трофічні виразки є дефектом шкіри або слизової оболонки, який розвивається в результаті відторгнення некротизованої танини. Класифікація виразкових уражень шкіри по їх етіології I. Виразки зумовлені хронічною венозною недостатністю на фоні: 1) посттромбофлебітичного синдрому (ПТС) ; 2) варикозної хвороби; 3) плікації нижньої порожнистої вени або постановка кава-фільтра 4) вроджених венозних ангіодисплазій , синдрому Кліппеля— Треноне. П. Виразки, зумовлені захворюваннями артерій нижніх кінцівок (ішемічні): 1)на фоні макроангіопатій а) облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок ; б) облітеруючий тромбангіт (хвороба Бюргера—Вінівартера); в) тромбоз, тромбемболія артерій нижніх кінцівок . 2) на фоні мікроангіопатій: а) діабетичні ішемічні виразки (ішемічна і змішана форма ССД); б) гіпертензійно-ішемічні виразки (синдром Мартореля ).
III. Виразки, викликані артеріовенозними фістулами 1) вроджені артеріовенозні нориці і аневризми (синдром Паркс—Вебера-Рубашова); 2) посттравматичні артеріовенозні фістули і аневризми.
IV. Пост травматичні виразки : 1) після хімічних і термічних опіків, електротравми 2) після відморожень; 3) внаслідок механічних і вогнепальних пошкоджень м'яких тканин і кісток; 4) внаслідок укусів тварин і комах 5) остеоміелітичні ; 6) декубітальні . 7) виразки ампутаційних кукс стопи , гомілки , стегна 8) виразки післяопераційних рубців; 9) постінєкційні; 10) променеві виразки. V. Нейротрофічні виразки: 1) що розвиваються в результаті захворювань і пошкоджень головного і спинного мозку; 2) викликані пошкодженнями периферичних нервових стовбурів; 3) на фоні інфекційних, вроджених, токсичних, діабетичних та інших полінейропатій. VI. виразки, що виникають на фоні загальних захворювань:
1) системних захворювань сполучної тканини (колагенози) і схожих з ними хвороб — ревматоїдного поліартриту, системного червоного вовчаку, дерматоміозиту, склеродермії, вузликового періартеріїту, хвороби Рейно, гранульоматозу Вегенера, хвороби Крона, подагри. 2) хронічних захворювань серцево-судинної системи (ІХС, вади серця, кардіоміопатії і ін.), що протікають з важкою недостатністю кровообігу ; 3) хронічних захворювань печінки, нирок 4) важкої хронічної анемії 5) ендокринопатій;
6) авітамінозів і аліментарного виснаження.
VII. виразки, обумовлені інфекційними, вірусними, мікотичними і паразитарними захворюваннями шкіри: 1)туберкульозні (ущільнена еритема Базена, коліквативний туберкульоз шкіри, скрофулодерма і ін.), сифілітичні, лепра, сибірська виразка, хвороба Лайма, сап, мілоідоз, лейшманіоз шкіри (хвороба Боровського) і др.; 2) ерозивно-виразкові ураження в результаті перенесеного herpes simplex і herpes zoster 3) мікотичні (фунгозні) виразки; 4) в результаті неспецифічних інфекційних захворювань шкіри і підшкірної клітковини (флегмона, рожа , піодермії і ін.).
VIII. Виразки, що виникають як наслідок доброякісних і злоякісних новоутворень: 1) що розвинулися на фоні доброякісних новоутворів шкіри (папіломи, базеліоми, невуси, фіброми і ін.); 2) викликані злоякісними новоутвореннями і захворюваннями шкіри (меланома, саркома Капоші та інші саркоми , грибоподібний мікоз і др.; 3) виразково-некротичні васкуліти на фоні захворювань крові (геморагічний васкуліт, геморагічна пурпура Шенлейн—Геноха, лейкоз, агранулоцитоз). 4) які виникають на фоні злоякісних новоутворень внутрішніх органів; 5) які виникають в результаті розпаду злоякісних пухлин і метастазів. IX. Виразки шкіри, що виникли на фоні гострих і хронічних шкірних захворювань — дерматити, екзема, псоріаз ,пухирчасті дерматози і ін. X. Артефіціальні виразки на грунті членоушкодження, патомімії, введення чужерідних тіл, ін'єкцій наркотичних речовин та ін. XI. Змішані виразки, що поєднують в собі декілька етіологічних причин. XII. Хронічні виразки на грунті інших причин. Розміри виразки є важливим показником в оцінці тяжкості захворювання. Вони багато в чому визначають тактику хірургічного лікування. Так венозні трофічні виразки площею більше 50 см2 мають слабу тенденцію до загоєння і в більшості своїй підлягають пластичному закриттю. Залежно від розмірів розрізняють виразки (Васютков В. Я.): малі, площею до 10 см2; середні, площею від 11 до 26 см2; великі, площею від 27 до 50 см2; обширні, перевищуючі 50 см2.
Тривале існування дефекту виразки нерідко призводить до різних ускладнень, основні з яких перераховані нижче: - дерматит, целюліт, піодермія, екзема; - флегмона; - бешиха; - періостіт, контактний остеоміеліт - тромбофлебіт; - лімфангоіт, регіонарний лімфаденіт, вторинна лімфодема; - артрит, артроз; - кровотеча; - малігнізація; - інфікування личинками комах . ЛІКУВАННЯ 1. Місцеве: використання протеолітичних ферментів, вакуум-терапії, антисептиків, фізіотерапії, лазера, препаратів, які покращують репаративні процеси 2. Хірургічне лікування: сафенектомія, відновлення прохідності артерій, вен, аутодермопластика, пластика філатовським клаптем. 3.Загальнозміцнювальне повноцінне харчування, вітамінотерапія, посилення анаболічних процесів. 4. Лікування захворювань, які призвели до утворення виразки ( сифиліс, туберкульоз, захворювання крові). НОРИЦІ Норицями називаються патологічні ходи, вистелені грануляційною тканиною або епітелієм, що з’єднують патологічне вогнище в м’яких тканинах, кістках, порожнистих органах з оточуючим середовищем або між собою. Класифікація
І. Вроджені нориці (вади розвитку) - повне або часткове незарощення ембріональних протоків і щілин. Приклади: серединна нориця шиї (аномалія розвитку щитоподібної залози), бокові кісти шиї - порушення облітерації протоків вилочкової залози.
ІІ. Набуті нориці - викликані патологічним процесом (виразка, камінь жовчевого міхура, остеомієліт, туберкульоз кісток і суглобів, нагноєння лігатур і т.п);
- при руйнуванні тканин злоякісними новоутворами (міхурово-маткові, жовчево-кишкові, та ін.);
- травматичні ушкодження (кишкова, бронхіальна нориці);
- штучні, тобто виконані з лікувальною метою оперативним шляхом:
- “стома” - штучна нориця порожнистого органу (кишкові, шлункові, жовчеві);
- “анастомоз” - штучно створена внутрішня міжорганна нориця, а операція - стомія Залежно від показань накладають тимчасові і постійні нориці. ІІІ. По відношенню до зовнішнього середовища: Зовнішні нориці м’яких тканин Зовнішні нориці порожнистих органів Внутрішні нориці ІV За будовою: гранулюючі, епітелізовані, губовидні (епітелій порожнистого органу виходить на шкіру).
V За характером виділень: слизисті, гнійні, слинні, з витіканням церебральної рідини, молочні, жовчеві, калові, сечові, змішані (гнійно-молочні та інш.). Фактори, які призводять до утворення нориць: Постійне виділення по норицевому ходу гною, слизу, кишкового вмісту, тощо. Руйнуюча дія на грануляції хімічно активних секретів (шлунковий, панкреатичний, дуоденальний ). Руйнування грануляцій норицевого ходу токсинами і вірулентними мікробами.
Читайте також:
|
||||||||
|