• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Категорії охоронних природних об’єктів та територій

Закінчення табл.1

Найпридатнішими для рекреаційно-туристичного господарства є природоохоронні території, зосереджені в Карпатах, Криму, Київській, Рівненській, Волинській, Херсонській обл. В Україні розташовані такі всесвітньовідомі заповідники як Асканія-Нова, Чорноморський (Херсонська обл.), Карпатський (Закарпатська обл.), Канівський (Черкаська обл.), Ялтинський, Карадазький (Крим).

Загальна кількість об’єктів ПЗФ сягає 7 тис. У структурі ПЗФ України виокремлюють 11 категорій об’єктів, серед яких найбільшими є пам’ятки природи (2584), заказники (2552), заповідні урочища (753), парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва (508), регіональні ланд­шафтні парки (38). 588 об’єктів мають статус загальнодержавних: 4 біосферні резервати, 17 природних заповідників, 12 націо­нальних природних парків, 292 заказники, 132 пам’ятки природи, 88 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 20 дендрологічних парків, 17 ботанічних садів, 7 зоологічних парків. Їх загальна площа становить май­же 51% від усієї площі ПЗФ [5].

Важливу пізнавальну та рекреаційну функції виконують заказники і пам’ятки природи, в яких зосереджені унікальні (в т ч. ендемічні і релік­тові) представники флори й фауни, атрактивні ландшафти. Часто ці місця пов’язані з життям видатних людей із своїми легендами. У 2003 р. в Ук­раїні налічували 292 заказники державного значення, з яких до біотич­них можна віднести:загальнозоологічні - 19, ботанічні - 87, лісові - 30, орнітологічні - 22.

Найстаріший природний національний парк України – Карпатський. Він був створений 1980 р., площею 47,3 тис. га і розташований у верхів’ях Черемоша й Прута Івано-Франківської обл. Територія парку заселена переважно лісовими видами фауни. На його території розташовані такі відомі центри відпочинку як Яремче, Ворохта, Кременці.

Шацький державний природний національний парк створений 1983 р., його площа - 32,5 тис. км². Парк розташований у Любомльському районі Волинської обл. Характерною його особливістю є велика кількість озер - 22. Серед них найглибше озеро України – Світязь (58 м). На території Шацького парку розвинута рекреаційна діяльність. Тут діє понад 40 пансіонатів і баз відпочинку.

У 1990 р. в Закарпатській області створений Синевирський державний природний національний парк площею 54 тис. га. Він розташований у верхів’ї р. Тереблі Міжгірського району на висоті 600–1700 м. На території парку розташовані цінні в рекреаційному аспекті озера Синевир та Озерце. Багатою і різноманітною є фауна парку: косулі, олені, ведмеді, глухарі, рисі. Налічують кілька десятків джерел мінеральних лікувальних вод різного складу – на зразок «Нарзан», «Єсентуки».

Для організації спортивного полювання найпридатнішими є заповідно-мисливські господарства – Кримське, Дніпровсько-Тетерівське, Азово-Сиваське. У Карпатах діють 4 лісомисливські державні господарства: «Майдан» у Львівській обл., «Осмолода» і «Карпати» у Закарпатській обл., «Буковинське» у Чернівецькій обл.

Одним із найстаріших зоопарків є Харківський (1895 р.). Зоопарк «Таврія» є найбільшим за площею В Україні – 290 га.

Об’єкти ПЗФ як рекреаційний ресурс оцінюють за такими ознаками: унікальність, екзотичність, лікувально-оздоровчий ефект, і вони мають неабиякі можливості для екологічної освіти.

Необхідно дотримуватись також встановлених експлуатаційних норм. Зокрема рекреаційна місткість парку становить близько 30–150 ос./км², лісопарку - 8–20, лі­су - 1–10. Тому, слідслід розвивати переважно контрольовані види рекреації і любительські промисли з посиленням охорони рідкісних, енде­мічних, реліктових видів флори й фауни.

Історико-культурні рекреаційні ресурси

Історико-культурний потенціал - це матеріальні, духовні пам’ятки народу, які відіграють чималу роль як у формуванні світогляду народу, так і для задоволенння пізнавальних потреб населення.

Класифікація історико-культурних рекреаційних ресурсів

1. Археологічні об’єкти (територія первісного заселення, кургани, городища).

2. Меморіальні пам’ятки (пам’ятні місця, пов’язані з національно-визвольними війнами, музеї, парки, споруди).

3. Пам’ятки та пам’ятні місця, пов’язані з життям і творчістю діячів історії, культури.

4. Пам’ятки оборонного будівництва.

5. Пам’ятки народної архітектури (господарські і житлові будівлі).

6. Пам’ятки матеріальної культури (індивідуальні музейні експонати).

7. Пам’ятки фольклору (традиції, жанри);

8. Сучасні пам’ятки архітектури (з використанням сучасних технологій).

9. Сакральні споруди (церкви, костели, синагоги, монастирі, лаври).

10. Палацово-паркові ансамблі.

11. Народні художні промисли (гончарство, ткацтво).

Україна має значні історико-культурні ресурси. Проте невміла їх організація не дає значного економічного результату. В Україні взято під охорону держави понад 70 тис. пам’яток культури та історії, у тому числі 12 тис. найцінніших, з огляду туризму, пам’яток архітектури, які є зразком монументальних витворів мистецтва, від ІІІ ст. до н. е. Пам’ятки архітектури розташовані в Україні нерівномірно. Основна їх частина припадає на західні області України, а також на Київську, Хмельницьку, Вінницьку, Чернігівську, Сумську області та Крим. Східні і південні області відносно бідні на пам’ятки архітектури, що пов’язано з пізнім освоєнням цих територій.

Найбільша кількість пам’яток припадає на Львів та Львівську область, що пояснено давнім освоєнням території, віддаленістю від військових дій минулого, відносно високим економічним розвитком і значною густиною населення. У Львові збереглися відомі пам’ятки, з ХІІ ст. Надзвичайно цінними є ансамблі площі Ринок - ХV–XIX ст., Вірменської, Руської вулиць, Катедральний собор. Особливу мистецьку цінність європейського значення мають Успенська церква, Святоюрський і Успенський собори, Домініканський костел.

Наступним щодо кількості пам’яток архітектури є м. Київ. Насамперед, це споруди епохи Київської Русі - Золоті ворота (1037 р.), Софійський собор (1037 р.), Видубецький монастир, ансамбль Києво-Печерської лаври.

Кам’янець-Подільський - місто-заповідник, який за кількістю пам’яток архітектури (150) посідає третє місце в Україні. Особливо цінною є стара фортеця (ХІ-ХІV ст.), оборонний комплекс старого міста, церкви, костели.

В Україні збереглися пам’ятки, пов’язані з колонізацією Причорномор’я стародавніми греками. Це руїни Херсонеса, Пантікапея в Криму, Ольвії в Миколаївській обл. Через часті напади на землі України на її території споруджено низку замків і фортець, які мають європейське значення. До найцінніших слід віднести замки в Ужгороді (ХІ-ХVІ), Кременці, Хотині, Луцьку, Мукачеві, Острозі.

Багато є місць в Украні, пов’язаних із життям та діяльністю відомих діячів як українського, так і інших народів. З іменем Т. Г. Шевченка пов’язані села Кирилівка і Моринці Черкаської обл., міста Київ, Канів, які є важливими туристичними центрами. У с. Нагуєвичі Львівської обл. народився І. Франко, в м. Новгород-Волинський - Леся Українка, у Вінниці - М. Коцюбинський. У цих населених пунктах, а також у багатьох інших, пов’язаних із життям і творчістю видатних діячів українського народу, створені меморіальні комплекси і музеї.

Станом на 01. 01. 1994 р. в Україні діє 305 музеїв і 132 театри. Найбільші музеї зосереджені в Києві, Львові, Одесі, Харкові.

Загалом історико-культурний потенціал України використовують недостатаньо і він має чималі можливості для організації рекреаційно- туристичних потреб як населення України, так і для іноземних туристів.

Рекреаційна освоюваність територій України нерівно­мірна внаслідок відмінностей ресурсно-рекреаційної бази та попиту на рекреаційні послуги. Найбільшою освоєністю, роз­витком і вдосконаленням струк­тури рекреаційного господарства відзна­чається Кримськийрекреацій­ний регіон, у межах якого ре­креація є провідною галуззю спеціалізації. На нього при­падає понад 35% санаторно-курортного фонду, 30% бу­динків відпочинку та пансіонатів і близько 18% турбаз Ук­раїни. Для Дніпровсько-Дністровського і Карпатського ре­гіонів, а також Одеського ра­йону, характерний середній ступінь рекреаційної освоєності території, для Донецького й Азовського районів - початко­вий.

Питання для самоконтролю

1. Що вивчає курс «Рекреаційні зони міст»?

2. Які завдання, мета курсу?

3. Який взаємозв’язок дисципліни з іншими науками?

4. У чому полягає відмінність між рекреацією і туризмом?

5. Що охоплюють рекреаційні ресурси?

6. Назвіть рекреаційні таксони районування території України.

7. Наведіть приклад рекреаційних таксономічних одиниць.

8. Які заклади вивчають і контролюють рекреаційні ресурси міст?

9. Класифікація рекреаційних ресурсів та їх складові.

Тема № 2

Читайте також:

1. Gigabit Ethernet на витій парі категорії 5
2. Аварії поділяються на дві категорії.
3. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
4. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
5. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
6. Актуальні смуги гідрологічних об’єктів та їх використання
7. Амністія являє собою повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочину.
8. Аналіз вимог та динаміки попиту на міжнародному та внутрішньому ринку туристичних послуг (за видами туризму, за категоріями туристів, цілей та об’єктів відвідування)
9. Багатоаспектне класифікування об’єктів винаходу
10. Базові категорії, що характеризують управління персоналом
11. Безпека— це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.
12. Безпека» і «небезпека» як ключові категорії в безпеці життєдіяльності

Переглядів: 1421