Сутність грошових реформ, їх види. Особливості проведення грошової реформи в Україні.

Грошові реформи посідають важливе місце серед комплексу заходів щодо оздоровлення і впорядкування грошового обороту. Грошові реформи являють собою повну або часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення грошей, чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту стосовно нових соціально-економічних умов.

Структурні (повні) грошові реформи передбачають не лише впровадження в обіг нової грошової одиниці, а й структурну перебудову, в економіці, державних фінансах, банківській і валютній системах. Такі реформи
проводились при переході від біметалізму до монометалізму і далі до системи паперово-грошового чи кредитного обігу, а також при створенні нових держав. В цих випадках потрібно було не тільки змінити вид грошей, а й здійснити структурні зміни в економіці, в державних фінансах, банківській і валютній системі. Прикладом структурних реформ є грошова реформа, проведена в Росії в 1895 - 1897 рр., грошова реформа в радянській Росії в 1922—1924 рр., грошова реформа в Україні в 90-ті роки, реформа в країнах Західної Європи, пов'язана з випуском в оборот єдиної валюти євро замість національних валют.

Реформи часткового типу стосуються самої організації грошового обороту і зводяться до зміни окремих елементів грошової системи (масштаб цін, вид грошових знаків, механізм емісії), а структура економіки та грошово-кредитних відносин залишаються незмінними. Вони проводяться часто, як оздоровчі заходи. Найбільш показовими реформами цього типу були грошові реформи 1947 та 1961 рр. у СРСР.

Формальні реформи - купюри одного зразка замінюються на купюри іншого зразка, а масштаб цін (величина грошової одиниці) залишається незмінним. Приводом для такої заміни можуть бути ненадійність їх захисту, що приводить до істотної фальсифікації грошей. Формальні грошові реформи проводилися в СРСР у 1990 р., коли були замінені на нові купюри 50 і 100 карбованців.

Деномінаційні реформи - обмін усіх старих грошових знаків на нові в певній пропорції з одночасним перерахуванням у цій пропорції цін, тарифів, заробітної плати, пенсії, стипендій, балансової вартості фондів, платіжних зобов’язань. У наслідок деномінації відбувається укрупнення масштабу цін, яке веде до швидкого зменшення грошової маси в обігу. Деномінації проводились у 1922-23, в 1961, 1996 рр.

Конфіскаційні реформи - співвідношення обміну грошей диференціюється залежно від суми запасу грошей, форми їх зберігання та статусу власника. Грошові реформи конфіскаційного характеру передбачають здійснення комплексу явних або прихованих заходів конфіскаційного характеру:

- встановлення ліміту на обмін банкнот;

- обмін банкнот по дефляційному курсу на нові з метою різкого зменшення маси грошей в обігу;

- замороження (повне або часткове) депозитів населення та суб'єктів господарювання;

- тимчасове припинення валютно-обмінних операцій;

- встановлення обмеженого терміну обміну грошей;

- обмін грошей звичайно проводяться за регресивною шкалою (до повної межі старі грошові знаки обмінюються на нові у відношенні один до одного, а далі - зі знижувальним коефіцієнтом).

До цього типу реформ належать і так звана нуліфікація, коли старі грошині знаки оголошуються недійсними і вилучаються з обороту, а замість них випускаються нові гроші. Так, по суті, були проведені грошові реформи в Німеччині в 1924 та 1948рр. Проведення конфіскаційних реформ звичайно обґрунтовується необхідністю вилучення незаконних доходів, відновлення соціальної справедливості, отримання державою додаткових доходів.

Неконфіскаційні реформи - зміна запасів грошей, доходів і цін для всіх економічних суб'єктів здійснюється за єдиним співвідношенням (за єдиним співвідношенням обміну грошей здійснюється уцінка грошей, доходів і цін, незалежно від того чи це готівкові запаси, чи безготівкові). Так була проведена грошова реформа в Україні у вересні 1996 р.

Одномоментні реформи - введення нових грошей в обіг здійснюється за короткий строк (7-15 днів),протягом якого технічно можливо обміняти старі гроші на нові. Короткий термін обміну встановлюється для того, щоб власники великих запасів грошей не встигли їх обміняти. Одномоментно проводилася грошова реформа в Україні в 1996 р. Але вона була неконфіскаційною, і тому обмін проводився протягом 15 днів.

Реформи паралельного типу - випуск в оборот нових грошових знаків здійснюється поступово і вони функціонують в обігу тривалий час паралельно зі старими купюрами. Нові і старі гроші емітуються банківською системою на однакових засадах, обидва види грошей сприймають однаково і обмінюються за співвідношенням 1/1. Старі гроші вилучаються з обігу поступово в міру надходження їх у банки. Замість них банки видають в оборот уже нові гроші. Так проводять у США випуск в оборот нових купюр на межі XX—XXI ст. Паралельний характер мала грошова реформа в Україні на початку її в 1992 р., коли український карбованець тривалий час обертався паралельно з рублем.

Нерідко грошові реформи мають ознаки всіх розглянутих типів, наприклад грошова реформа в Росії в 1922—1924 рр., грошова реформа в Україні в 1992—1996рр. та ін.

Найголовнішою метою грошової реформи завжди є стабілізація грошового обороту. Успішне проведення грошової реформи вимагає відповідної підготовки: нагромадження золотовалютних і матеріальних резервів, припинення чи значне зменшення темпів зростання грошової маси, оздоровлення державних фінансів, поліпшення структури суспільного виробництва, збалансування ринку тощо.

У процесі грошових реформ можуть застосовуватися такі методи стабілізації валют: дефляція, деномінація, нуліфікація, девальвація, ревальвація.

Нерідко грошовій реформі передує дефляція – процес призупинення або стримування темпів зростання грошової маси в обігу.

Девальвація – знецінення національної грошової одиниці порівняно з іноземною валютою чи міжнародними валютно-розрахунковими одиницями. Проявляється вона у підвищені валютних курсів іноземних валют щодо національної валюти, тобто у зниженні курсу національної валюти. Девальвація стимулює експорт, робить його дешевшим. Проте імпорт дорожчає, що призводить до зниження внутрішнього попиту. Для населення девальвація має одночасно негативні наслідки значне подорожчання імпортних товарів та зростання реального рівня цін на всі товари. Причиною девальвації є інфляція та хронічний дефіцит платіжного балансу.

Ревальвація – підвищення курсу вартості національної валюти щодо іноземної чи міжнародних валют. Головна причина ревальвації – тривале активне сальдо платіжного балансу держави, що означає наявність дефіцитів у її партнерів. Ревальвація може спричинити якась велика валютна спекуляція, коли на національну валюту обмінюється така сума іноземної валюти, що перевищує інтервентні можливості центрального банку. Поштовхом до ревальвації може бути також значне фінансування у рамках допомоги з боку міжнародних валютно-кредитних організацій, оскільки збільшується пропозиція іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі.

Особливі умови проведення реформи в Україні визначили її тривалість і багатоетапність, а реформа 1996 р. є тільки її окремим етапом.

Розпочалася реформа в січні 1992 р. випуском у готівковий обіг купоно-карбованця багаторазового використання, а закінчилася у вересні 1996 р. випуском в обіг гривні, тобто тривала майже 5 років. Якщо взяти до уваги вжиті за цей період заходи і досягнуті результати, то можна виділити три етапи реформи.

Етапи реформи	Основні результати реформи
Перший етап (січень – листопад 1992 р.)	В грошовий обіг з 10 січня 1992 р. було запроваджено купоно-карбованець і забезпечено його функціонування. В той час це було єдино можливим кроком забезпечення хоча б відносно збалансування грошового обігу та відповідного обслуговування товарного ринку. На цьому етапі Уряд України розпочав формувати власний емісійний механізм і отримав можливість самостійно забезпечувати потреби обороту в грошовій масі
Другий етап (листопад 1992 р. – серпень 1996 р.)	7 листопада 1992 р. Президент України підписав Указ «Про реформу грошової системи України», за яким з 12.11.1992 р. купоно-карбованець було впроваджено і у сферу безготівкового обігу. Функції рубля в грошовому обігу на території України припинилися. Український карбованець остаточно закріпився в обороті як єдина національна, хоч і тимчасова валюта, а також були створені економічні і фінансові передумови для її стабільного функціонування, насамперед як засобу обігу та засобу платежу
Третій етап (2 – 16 вересня 1996 р.)	Успішно була проведена грошова реформа, в результаті якої була введена в оборот постійна грошова одиниця – гривня. Головним досягненням було дотримання стабільності грошового, споживчого й валютного ринків.

Відповідно до Указу Президента України третій етап грошової реформи в Україні проводився з 2 по 16 вересня 1996 р. Початком реформи стало впровадження повноцінної національної валюти - гривні. При введені в обіг гривні була проведена деномінація за співвідношенням 1:100000 усіх готівкових і безготівкових запасів грошей, всіх поточних доходів (заробітної плати, пенсій, стипендій) для всіх категорій фізичних і юридичних осіб.

Підводячи підсумок, необхідно зазначити що в Україні була проведена широкомасштабна грошова реформа, яка за своїм характером може бути віднесена до структурних реформ.

Головним досягненням було утримання стабільності грошового, споживчого й валютного ринків, що сприяло цілеспрямованому розвитку економіки України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Державне регулювання інфляції. Антиінфляційна політка.	\|	Тема 8. Фінансові інвестиції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.