Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Карбоксилювання та декарбоксилювання

Карбоксилювання – введення карбоксильної групи –СООН при взаємодії ненасичених вуглеводнів з сумішшю СО+Н2О (або СО22), і декарбоксилювання – відщеплення від карбонових кислот та їх похідних карбоксильної групи –СООН чи просто –СОО. Декарбоксилювання – відщеплення карбон (ІV) оксиду від карбонових кислот чи їх похідних, внаслідок чого утворюються сполуки інших класів.

Карбоксилювання алкенів і алкінів – реакція каталітичного приєднання карбон (ІІ) оксиду і води до етиленових і ацетиленових вуглеводнів при 150Атм, 250-3000С у присутності тетракарбонілу нікелю [Ni(CO)4]. Внаслідок гідрокарбонілювання утворюються кислоти, що містять на один атом карбону більше, ніж у вихідному вуглеводні. При цьому з алкенів утворюються насичені монокарбонові кислоти, а із алкінів – ненасичні, наприклад:

Карбоксилювання магнійорганічних сполук – так званих реактивів Гриньяра, з яких синтезують карбонові кислоти з бажаною будовою вуглеводневого радикалу – нормальною чи розгалуженою, – із первинних, вторинних і третинних галогеналканів, а також із арилгалогенідів, наприклад:

Реакції декарбоксилювання широко розповсюджені в органічному синтезі і мають важливе значення, оскільки дають можливість одержувати продукти, що належать до різних класів сполук. Відомо багато способів декарбоксилювання вихідних речовин, до складу яких входить карбоксильна група. Розглянемо окремі випадки.

Декарбоксилювання солей:

1) Декарбоксилювання солей за реакцію Дюма – лужне плавлення карбоксилатів (тобто солей) лужних металів, що при цьому піддаються декарбоксилюванню:

При цьому способі можна використовувати не тільки солі, але і карбонові кислоти, особливо у випадку, коли n ³ 6:

2) Декарбоксилювання солей за реакцією Кольбе – електроліз водних розчинів карбоксилатів (солей) лужних металів. При цьому на аноді внаслідок окиснення кислотного залишку утворюється алкільні радикали, які швидко сполучаються в молекулу алкану з більш довгим ланцюгом:

3) Декарбоксилювання солей за методом сухої перегонки. Найчастіше використовують солі магнію, а також лужноземельних металів, наприклад (пунктиром обведений склад побічного продукту – карбонатної солі):

Якщо декарбоксилюють суміш солей різних карбонових кислот, то одночасно з основним продуктом, утворюються і побічні. Так, для останньої реакції побічними продуктами сухої перегонки є ацетон і бензофенон:

Декарбоксилювання карбонових кислот:

1) Аліфатичні монокарбонові насичені кислоти внаслідок декарбоксилювання перетворюються на карбонільні сполуки. Якщо декарбоксилюванню (тобто відщепленню карбоксильної групи) піддають одну кислоту, то утворюється симетричний кетон, якщо дві – то несиметричний кетон, а якщо декарбоксилюють будь-яку карбонову кислоту у суміші із мурашиною, то утворюється альдегід цієї кислоти:

Сама мурашина кислота піддається декарбоксилюванню при нагріванні:

2) Дикарбонові кислоти залежно від довжини ланцюгу перетворюються на різні продукти:

Однак проводити цю реакцію необхідно надзвичайно обережно, оскільки мурашина кислота, що утворюється на першому етапі, сама може піддаватися наступному декарбоксилюванню (НСООН à CO2 + H2) або у присутності H2SO4 – навіть дегідратації (HCOOH à H2O + CO).

Дикарбонові кислоти, головний ланцюг яких складається із трьох атомів карбону, при декарбоксилюванні переходять у насичені монокарбонові кислоти:

 

Дикарбонові кислоти з більшою довжиною ланцюгу при декарбоксилюванні дають циклічні кетони. Найкращий вихід мають реакції, внаслідок яких утворюються п¢яти- і шестичленні цикли, але метод дозволяє одержувати і макроциклічні кетони, що містять до 30 атомів С у циклі.

3) Вищі карбонові кислоти СnH2n+1COOH (n>14) відновлюють йодоводнем чи атомарним воднем:

СnH2n+1COOH + 6HI ––––> СnH2n+1CH3 + 2H2O + 3I2.

Інший спосіб декарбоксилювання вищих кислот – за реакцією Бородіна при нагріванні їх з бромом у присутності Меркурій (ІІ) чи Аргентум (І) оксиду:

4) a,b-Ненасичені кислоти при декарбоксилюванні дають ненасичені вуглеводні з меншою довжиною ланцюгу:

 

5) a-Заміщені карбонові кислоти, в a-положенні яких міститься певний замісник, теж піддаються декарбоксилюванні при нагріванні. Доречі, до такого типу кислот можна віднести і молонову кислоту, розглядаючи її як оцтову, що містить в a-положенні карбоксильну групу: НООС–СН2–СООН (групу-замісник виділено курсивом). Якщо кислота в a-положенні містить електроноакцепторну групу з негативним індуктивним ефектом (–І), вона дуже легко втрачає свій карбоксил, наприклад:

Однак із цієї закономірності вибиваються a-гідрокси- та a-амінокислоти, які при нагріванні піддаються не декарбоксилюванню, а дегідратації та дезамінуванню, тобто відщепленню води і амоніаку відповідно:

 

6) Ароматичні кислоти вступають у реакції окиснювального декарбоксилювання з утворенням фенолів:

 

 


Читайте також:

  1. Біогенні аміни та реакції декарбоксилювання




Переглядів: 6357

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Карбонілювання | ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.