Сіверянський племінний союз.

Волинцевські старожитності на території нашого краю були успадковані носіями роменської культури (відкрита нашим земляком М.О. Макаренком на поч. XX ст. під час розкопок городища Монастирище біля м. Ромни Полтавської губ.). Роменська культура (IX - поч. XI ст.) пов'язується дослідниками зі старожитностями літописних сіверян.

Ранньосередньовічні слов'янські культури в цьому регіоні склалися на основі місцевого пізньозарубинецького і черняхівського населення, а також окремих груп слов'янського населення Правобережжя, які, починаючи з VI ст., переселялися на лівий берег Дніпра. Можливо, серед переселенців були й наддунайські сівери, витіснені з предківських земель болгарами.

Якась частина сіверянського населення поступово заселила райони Придоння й Оки, створивши тут нові етнокультурні групи т. зв. «донських слов'ян» (боршівська археологічна культура) та літописних в'ятичів (слов'янізований угро-фінський субстрат мощинської археологічної культури).

На величезній території, зайнятій сіверянами, дослідники виділяють три групи роменських пам'яток: 1) західну Новгород-Сіверське і Стародубське Подесення; 2) сейминську - Курське Посейм'я із середньою течію Псла; 3) східну - у басейні Сули (суличі), Псла, Ворскли і Сіверського Дінця. Західні сіверяни й семичі складали два племінні союзи, центрами яких могли бути Родичів і Курськ. Східносіверянський племінний союз не склався з якихось внутрішніх причин, або його утворення не допустили Хозарський каганат, а потім Київська Русь. Міським центром східних сіверян міг бути спершу Верхньосалтівський археологічний комплекс на території сучасної Харківської обл., де концентрувалася і розподілялася сіверянська данина хозарам, а пізніше - Чернігів.

У ІХ-Х ст. сіверяни заселили середні течії Десни, Сейму і верхню течію Сули. За пізнього етапу роменської культури сіверяни частково освоїли лівий берег Ворскли. Про це свідчать рештки селищ поблизу сс. Глинське Зіньківського та Лукищина Полтавського районів.

Роменські пам'ятки на території Полтавської обл. розміщені вздовж правих корінних берегів Сули, Псла і Ворскли, утворюючи своєрідні скупчення навколо великих городищ, довжиною від 10-15 до 30 км.

Дослідження пам'яток роменської культури, розпочате розкопками М.О. Макаренка, продовжувалося вивченням Броварківського курганного некрополя у Гадяцькому повіті на Пслі М.Ю. Бранденбургом і В.В. Хвойкому 1902 р. На Ворсклі у середині XX ст. розкопки велися на кількох городищах. 1.1. Ляпушкін у 1940, 1945-1946 рр. здійснив розвідки і розкопки на Червоній площі (Соборному майдані) у Полтаві, відновлені І.М. Кулатовою та О.В. Григор'євим 1990 р. на території кондитерської фабрики (вул. Спаська, 11). У 1960 р. 1.1. Ляпушкіним проводилися невеликі розкопки на одному із городищ у Старих Санжарах (Решетники).

У ІХ ст. на Івановій горі виникло велике поселення сіверян — носіїв роменської археологічної культури. Літописні сіверяни створили на Лівобережжі Дніпра цілу низку укріплених поселень на стрімких мисах корінних берегів рік, одним із яких було городище на Івановій горі [413, с. 9; 338, с. 58-75]. Є дві точки зору на проблему переростання згаданих слов`янських поселень у протоміські: одні дослідники вважають це явище "закономірним виростанням", інші — результатом заходів київської великокнязівської влади у Х ст. [309, с. 6; 425, с. 7-8]. Ми дотримуємося першої точки зору, зважаючи на те, що визначальним фактором розвитку Поворскля була порівняна стабільність у стосунках з кочівниками до середини ХІІ ст., яка сприяла появі тут фортець як осередків влади та центрів племінних об'єднань.

У 884-989 рр. Полтавське Поворскля входило до складу Київського князівства, у 989-1036 рр. належало князеві Мстиславу Тмутараканському, у 1037-1054 рр. знову повернулося під владу київського князя,

Читайте також:

Зоотехнічний та племінний облік

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
В орбіті кочового світу. Полтавщина, як частина Дешт-і-Кипчака.	\|	Входження краю до складу Переяславського князівства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.