МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||
Зоотехнічний та племінний облікОрганізація племінної роботи Племінна робота— це система організаційно-зоотехнічних заходів, спрямованих на поліпшення породних якостей тварин із метою підвищення їхньої продуктивності. Успішна селекційно-племінна робота неможлива без чіткої організації точного, систематичного обліку продуктивності, походження тварин, їх предків і нащадків. Для індивідуального контролю продуктивності й обліку необхідні зручні і надійні методи мічення тварин. Тому всім новонародженим (телятам, поросятам, ягнятам тощо) у перший день привласнюють індивідуальний номер. Існує декілька методів мічення: вушними бірками, нашийниками, вищипами на вухах, таврування холодом, татуювання, випалювання номерів на рогах (рис.1). За будь-якого методу мічення не допускається повторюваності номерів. Статева та господарська зрілість. Одним із важливих елементів відтворення поголів'я є організація і проведення парування тварин. Розмноження їх стає можливим лише з настанням статевої зрілості, тобто коли вони вже здатні давати потомство Відомо, що статева зрілість настає у свиней в 4 — 6 міс, овець і кіз — 5-8, великої рогатої худоби — 6-9, коней — 15-18 міс, тобто значно раніше, ніж закінчується ріст та загальний розвиток організму. Наведені дані є орієнтовними і стосуються середньоспілих тварин, оскільки статева зрілість залежить від породи, статі, умов годівлі, вирощування, клімату. У самок скороспілих порід при повноцінній годівлі, а також в умовах теплого клімату вона настає раніше. Як надто раннє парування, так і затримка його призводять до негативних наслідків — недорозвиненості, зниження продуктивності, сповільнення темпів відтворення стада, перевитрат кормів у процесі вирощування поголів'я. Вік тварин, їхній фізіологічний стан, при досягненні якого вони стають придатними до відтворення без шкоди для здоров'я та подальшого нормального розвитку, можуть дати повноцінний приплід і проявити високу продуктивність, називається господарською зрілістю. Оптимальним віком першого парування вважають такий: для свинок — 8-10 міс, кнурів — 10 - 12, ярок — 12 - 18, баранів — 18, бугаїв — 14 — 16, телиць — 16—18 міс, кобил і жеребців — 3 — 4 роки. Господарська зрілість тварин визначається не тільки їхнім віком, а й розвитком. Наприклад, для теличок молочних порід жива маса при першому паруванні (осіменінні) повинна становити приблизно 70 % від живої маси повновікових нормально розвинених корів (третє отелення). Способи парування та осіменіння. Застосовують вільне і ручне парування тварин та штучне осіменіння. При вільному паруванні маток і плідників утримують разом в одному стаді. Практикують його в умовах екстенсивного ведення тваринництва, де переважає табунно-пасовищний спосіб утримання і здійснюється груповий підбір. У такому разі плідник використовується нераціонально, швидко виснажується й установити походження приплоду, якщо в стаді було кілька плідників, неможливо. Крім того, вільне парування призводить до поширення інфекційних захворювань статевих органів, що завдає економічних збитків господарству. В племінних господарствах його не застосовують. При ручному паруванні плідників утримують окремо від маточного поголів'я. Проводять його у спеціальних загонах, манежах, станках. Це дає змогу регулювати підбір тварин, кількість парувань, контролювати фізіологічний стан маток і плідників, парувати їх за наміченим графіком у певні строки, вести зоотехнічні записи про походження приплоду і дату парування. Однак при ручному паруванні плідника використовують на обмеженій кількості маток. Штучне осіменіння — найефективніший спосіб масового поліпшення тварин за рахунок використання найцінніших плідників. Він полягає в одержанні за допомогою штучної вагіни сперми від плідників, перевірених за якістю потомства, її оцінці, розрідженні та введенні різними способами у статеві органи самки. Розрідженою спермою одного плідника можна за сезон осіменити від кількох сотень до кількох тисяч маток. Спосіб тривалого, протягом десятків років, зберігання сперми в стані глибокого заморожування у рідкому азоті (- 196 °С) дозволяє одержувати потомство завдяки банкам сперми від найцінніших плідників, які давно вже вибули із стада, транспортувати її на великі відстані, завозити навіть із-за кордону, уникати ряду захворювань, значно скоротити кількість плідників. Читайте також:
|
||||||||||
|