Дисперсія посідає особливе місце у статистичному аналізі соціально-економічних явищ. Дисперсія є важливим елементом інших статистичних метолів, зокрема дисперсійного аналізу.
Дисперсія, як було вище сказано, це середній квадрат відхилень індивідуальних значень ознаки від середньої:
.
Якщо сукупність розбита на окремі групи за певною ознакою х, то для будь-якої іншої ознаки у можна обчислити дисперсію як у цілому по сукупності, так і в кожній групі. Центром розподілу сукупності в цілому є загальна середня , центром розподілу в j-й групі – групова середня . Відхилення індивідуальних значень ознаки у від загальної середньої можна подати як дві складові: . Узагальнюючими характеристиками цих відхилень є дисперсії: загальна, групова та міжгрупова.
Загальна дисперсія характеризує варіацію ознаки у навколо загальної середньої:
Групова дисперсія характеризує варіацію відносно групової середньої:
Узагальнюючою мірою внутрішньо групової варіації є середня з групових дисперсій:
Різними є групові середні . Мірою варіації їх навколо загальної дисперсії є міжгрупова дисперсія:
Отже, загальна дисперсія складається з двох частин. Перша характеризує внутрішньогрупову, друга – міжгрупову варіацію.
Взаємозв’язок дисперсій називається правилом розкладання варіації:
.
Міжгрупова дисперсія – це результат впливу фактору, який покладено в основу групування, внутрішньогрупова – інших факторі, окрім групувального. Відношення міжгрупової дисперсії до загальної характеризує частку варіації результативної ознаки у, яка пов’язана з варіацією групувальної ознаки. Це відношення називають кореляційним і розраховують за наступною формулою:
.
Правило розкладання варіації є основою вимірювання щільності зв’язку.