Динамічні ряди складаються з багатьох варіаційних рівнів, а тому, як будь-яка статистична сукупність, вони потребують деяких узагальнюючих характеристик. Для цього обчислюють середні показники:
1) середній рівень ряду;
2) середній абсолютний приріст;
3) середній темп зростання та приросту.
Методи обчислення середнього рівня інтервального та моментного рядів динаміки залежать від їх вигляду.
В інтервальних рядах з рівними інтервалами середній рівень ряду обчислюють за формулою середньої арифметичної простої:
,
де сума рівнів ряду;
п – число рівнів.
Якщо окремі періоди інтервального ряду динаміки мають різну довжину, то для визначення середнього рівня використовують середню арифметичну зважену:
,
де рівні ряду;
проміжки часу.
Для наближеної оцінки середнього рівня ряду інколи визначають півсуму рівнів на початок та кінець періоду і приймають її за характеристику середнього рівня всього періоду:
,
де уп – кінцевий рівень ряду динаміки.
Якщо моментний ряд динаміки з рівними або приблизно рівними проміжками часу між сусідніми датами, то середній рівень визначають за формулою середньої хронологічної:
.
Середній абсолютний приріст (абсолютна швидкість динаміки) визначають як середню арифметичну з ланцюгових абсолютних приростів за певні періоди, і показує, на скільки у середньому змінився рівень порівняно з попереднім:
,
де п – кількість приростів.
Середній темп зростання розраховують за формулою середньої геометричної простої:
,
де п – число ланцюгових темпів зростання.
Середній темп приросту визначають як різницю між середнім темпом зростання та одиницею (якщо середній темп зростання має вигляд коефіцієнта) або 100 (якщо розрахований в процентах):
.
Середній темп приросту показує на те, на скільки процентів збільшився (зменшився) рівень порівняно з попереднім у середньому за одиницю часу.
Застосування наведених показників динаміки є першим етапом аналізу динамічних рядів, який дає змогу виявити швидкість та інтенсивність розвитку явищ.