• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вентиляційні канали.

Лекція № 11..Коректування основних елементів ливникової системи.

Коректування розмірів впускних каналів. При використанні рядних розвідних ливникових каналів (див. рис. 37) або любих інших з різною довжиною течіння розплаву необхідно коректувати розміри впускних каналів (балансування) для забезпечення однакових умов заповнення гнізд.

Правильний спосіб коректування полягає у зміні ширини впускного каналу при збереженні однакових довжини і глибини.

У зв’язку з тим, що розрахункові формули коректування громіздкі і незручні для практичного використання, її проводять експериментально.

Коректування полягає в тому, що форму, вихідні розміри впускних каналів виконані за розмірами, що визначені по відомій методиці, заповнюють розплавом. Дозу розплаву від циклу до циклу послідовно збільшують, починаючи з мінімальної дози і закінчуючи дозою, що рівна масі відливки.

Впускні канали гнізд , які заповнюються повільно, обробляють, збільшуючи їх ширину. Після чого заповнення форми продовжують. Знову відмічають ті гнізда, які заповнюються повільніше і обробляють впускні канали. Ці операції повторюють до тих пір , поки всі гнізда не почнуть заповнюватись одночасно.

Ливникова система для литва термопластичних композицій що спінюються. Конструкція ливникових каналів повинна забезпечити високу швидкість вприскування; тому довжина каналів повинна бути по можливості мінімальною, а площа січення - у 2 – 3 рази перевищувати площу січення каналів, які використовуються при литві виробів із термопластів, що не піняться. Форма поперечного січення - кругла.

При конструюванні ливникової системи необхідно враховувати, що максимальне відношення довжини течіння матеріалу у формі до товщини стінки виробу рівне 50 ( для скло наповнених матеріалів –40).

При заповнені формуючої порожнини, повітря що знаходиться в ній, а також гази які виділяються із розплаву, стискаються і перешкоджають заповненню форми. На виробах появляються дефекти у вигляді різко виражених спаїв у місцях зустрічі потоків розплаву, недоливи, припали. Крім цього, створюються умови розчинення газів у матеріалі виробу, що приводить до погіршення його властивостей. У зв’язку з тим для відводу газів із формуючого гнізда у формі передбачають вентиляційні канали, у місцях що заповнюються розплавом у останню чергу. Площа f питомого січення вентиляційного каналу вибирають (рис. 54) в залежності від часу вприскування t. Площа січення вентиляційного каналу одного гнізда, мм²

F = f*V_г,

де f – мм²/см³; V_г – об’єм гнізда, см³.

Для тонкостінних виробів з великою довжиною течіння розплаву значення f приймають по верхній границі діаграми, для товстостінних виробів з малою довжиною течіння розплаву – по нижній границі.

Максимальну глибину е каналів приймають в залежності від матеріалу виробу:

Число n каналів вибирають по конструктивним міркуванням. Сумарна ширина каналів рівна розрахунковій ширині

В = F/e = åb,

де в – ширина каналу.

Довжина вентиляційного каналу 1.5 – 2.0 мм. Він переходить у з’єднювальний канал глибиною 1.0 – 2.0 мм, який з’єднює його з атмосферою (рис. 55, а).Часто роль вентиляційних каналів можуть відігравати зазори у штовхачах, вставках, рухомих і роз’ємних елементах форми або спеціальних знаках. (рис. 55, б) встановлених у місці А накопичення газу. При литві термопластичних композицій, що спінюються вентиляційним каналам потрібно приділяти особливу увагу, так як в цьому випадку тиск заповнення форми є значно меншим, ніж при литві звичайних термопластів.

Рекомендована глибина каналів е = 0.05 мм (див. рис.55, а). Сумарна ширина каналів повинна бути не меншою 50% від периметра формуючої порожнини у площині роз’єму. Число і ширину каналів вибирають конструктивно.

ОСНОВИ РОЗРАХУНКУ І КОНСТРУЮВАННЯ ФОРМ ДЛЯ ПРЕСУВАННЯ ДЕТАЛЕЙ ІЗ ПЛАСТМАС.

Лекція №12. Особливості будови і класифікація форм для пресування.

Пресуванням переробляють різні полімерні матеріали. Загальною технологічною особливістю процесу пресування є тісний зв’язок деталі з формою. Розміщення деталі, її складність, використання у конструкції металевої арматури, наявність внутрішніх виборок і т. д. впливають на характер розміщення і кількість площин роз’єму форми і на вибір типу форми (для прямого пресування або пресового литва, з верхньою або нижньою завантажувальною камерою). Наприклад, деталі на рис. ІХ. 1, б потребують для свого виготовлення обов’язково двох площин роз’єму – горизонтальну і вертикальну і, природно це приводить до ускладнення прес-форми (використовуються клинові обойми-щоки або інші приспосіблення). Деталі на рис. ІХ, в відносно складні, але малогабаритні, мають суцільну прохідну арматуру, вони виготовляються прес-литвом.

Основні особливості конструктивного оформлення способів прямого пресування і прес-литва з різними завантажувальними камерами наглядно представлені на рис. ІХ.2 і ІХ.3.

Признаки вибору прес-форм для пресування деталей із пластмас приведені у табл. ІХ.1.

Всі деталі, із яких складається прес-форма, можна розділити на дві групи:

1) технологічного призначення (робочі деталі), безпосередньо контактуючих з полімерним матеріалом і приймають участь в тій чи іншій степені у формуванні деталей;

2) конструктивного призначення, що забезпечують взаємну фіксацію деталей прес-форми, обігрів, зв’язок з пресом, розкриття прес-форми, та ін..

Деталі конструктивного призначення поділяються на наступні: підтримуючі і підігріваючі, що служать для монтажу окремих елементів прес-форми і її обігріву (пуансонотримача, обойми, плити обігріву і т. д.); упорні і напрямні, що забезпечують правильне взаємне розташування і напрямок руху верхньої частини прес-форми відносно нижньої ( напрямні колонки і втулки і т. д.); деталі кріплення і інші деталі, що забезпечують зв’язок, фіксування деяких деталей у певному положенні ( болти, шпонки і ін.).

До деталей технологічного призначення відносять: робочі деталі – матриці, пуансони; деталі ливникової системи і вузла завантаження прес-матеріалу і передаючі його у формуючу порожнину (ливникові плити, розсікачі, завантажувальні камери і т. д.); деталі виштовхуючої системи, встановлення і перетворення напрямок робочого руху (наприклад, із вертикального у горизонтальне) клини, гребінки, шибери і ін..

На сьогодні практично всі деталі, крім тих, що безпосередньо контактують з прес-матеріалом, нормалізовані або стандартизовані.

Матриці прес-форм мають наступні особливості:

1) обриси формуючої порожнини, а також її розміри визначаються конфігурацією деталі; зовнішні обриси матриці визначаються технологічними факторами їх виготовлення.

Читайте також:

1. Вентиляційні пристрої в підземних виробках

Переглядів: 895