• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Принципи менеджменту

Принципи — фундаментальні вихідні положення, що випливають із стійких тенденцій та закономірностей управління.

Принципи — це ознаки будь-якої науки, зокрема, і управління. Принципи управління слід розуміти як загальновизнані положення, яких необхідно дотримуватись у процесі управлінської діяльності.

Принципи — це основні правила, що розкривають дії об'єктивних законів, за якими повинна ефективно функціонувати організація. Прин­ципи відображають різні сфери діяльності організації та управління нею. Вони є підґрунтям для правильного розуміння взаємодії між людьми, виробничими процесами, осмислення цілей та результатів діяльності організації.

Термін «принципи управління» вперше увів Ф. Тейлор у 1911 ро­ці у праці «Принципи наукового управління». Майже за 100 років розвитку науки менеджменту з'явились різні класифікації принципів управління.

Умовно принципи можна розподілити на дві групи:

1. Загальні принципи відображають основні тенденції та закономір­ності розвитку організації, закладають основу теорії управління.

2. Специфічні принципи, які відбивають особливості організації, управлінської технології тощо.

Загальні принципи повинні відображати положення, які розпов­сюджуються на організації різних типів; відповідають законам розвитку природи, суспільства та менеджменту; об'єктивно відображають сутність реальних процесів управління; визнаються суспільством як керівні. До загальних принципів можна віднести такі:

• компетентність: володіння знаннями, уміннями та досвідом, які необхідні для виконання посадових повноважень;

• гуманність: благородна моральна мотивація своєї поведінки, прагнення викрити в людях кращі якості;

• ортобіотичність: усвідомлення самооцінки власного життя, оп­тимізм;

• інноваційність: прагнення до пошуку, раціоналізації, здатність до ризику.

• прагматизм: робота на результат, раціональне використання часу, умов.

М. М. Мартиненко пропонує звернути увагу управлінців до наступ­них принципів [28]:

1. Принцип цілеспрямованості

Мета функціонування організації зумовлює наявність самого про­цесу управління. Сутність менеджменту криється в досягненні цілей організації. Вихідним пунктом менеджменту є необхідність постановки спільної мети для організації в цілому та для групи людей, які пра­цюють сумісно.

2. Принцип врахування інтересів

Не тільки цілі організації визначають ефективну діяльність людини, але й її інтереси. К. Маркс справедливо наполягав, що людина діє за­ради певних свої потреб. Поведінка людини в організації є наслідком складної взаємодії цілей, потреб та інтересів. Відтак, ефективним буде досягнення спільної мети тільки за умов задоволення потреб конкрет­них людей.

Читайте також:

1. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
2. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
3. АДМІНІСТРАТИВНА ШКОЛА МЕНЕДЖМЕНТУ (1920-1950).
4. Активи як об’єкт фінансового менеджменту
5. АКТИВИ ЯК ОБ’ЄКТ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
6. Аналіз зарубіжних концепцій менеджменту
7. Антикорупційні принципи
8. Антикорупційні принципи
9. Антикорупційні принципи
10. Антикорупційні принципи
11. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
12. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ

Переглядів: 427