Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки

Дія закону грошового обігу в економіці весь час порушується. Як правило кількість грошей в обігу більше суми товарних цін і тому виникає інфляція.

Інфляція – це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці.

Іншими словами, зростають ціни на продукти харчування, одяг, підвищується квартирна плата тощо. При цьому ціни різних товарів можуть зростати неоднаковими темпами. Проте не слід думати, що обов'язково підвищуються ціни на всі товари й послуги. У роки помірної інфляції ціни на окремі товари можуть навіть знижуватися. Зростання цін свідчить, що гроші знецінюються: за грошову одиницю можна купити дедалі меншу кількість товарів.

Серед головних причин інфляції виділяють такі: зростання грошової маси вищими темпами порівняно зі зростанням національного продукту, дефіцит державного бюджету, мілітаризація економіки; монополії та необгрунтовані привілеї; особливості структури національної економіки та ін. Однією із функцій центрального банку є постачання національної економіки потрібною кількістю грошей. Крім неї, центральний банк виконує низку інших функцій, що нерідко потребує збільшення обсягу грошової маси. Наприклад, щоб відвернути економічний спад, центральний банк проводить політику "дешевих грошей", що збільшує кількість грошей в обігу і веде до інфляції. Інколи бувають випадки, коли центральний банк, намагаючись прискорити розвиток національної економіки або маючи якусь іншу мету, невиправдано підвищує темпи зростання грошової маси, які перевершують темпи зростання національного продукту. В результаті ціни починають швидко зростати і розвивається інфляція. Загалом можна стверджувати: якщо центральний банк із певних причин (економічних чи політичних) швидко збільшує пропозицію грошей, то неминуче розвивається інфляція попиту.

Часто причиною розвитку інфляції є перевищення державних видатків над податковими надходженнями. Якщо бюджет дефіцитний, то хоч би як його фінансувати, інфляції не уникнути. Але швидкість розвитку інфляції значною мірою залежить від того, як покривається дефіцит бюджету-за рахунок позики, грошової емісії чи підвищення податків. Фінансування дефіциту бюджету за допомогою додаткової емісії прямо розкручує інфляцію попиту. Фінансування дефіциту за рахунок позик у приватному секторі, зовнішніх запозичень чи підвищення податків індукує значно слабші й відкладені у часі інфляційні імпульси.

Важливим чинником підживлення інфляційного процесу є мілітаризація економіки. Розвиток військового сектора часто є причиною бюджетного дефіциту, котрий, як уже зазначалося, . спричиняє інфляцію. Крім того, військово-промисловий комплекс, поглинаючи матеріальні, інтелектуальні та інші ресурси, спотворює розподіл ресурсів у національній економіці, що згубно позначається на сукупній пропозиції та індукує інфляцію.

Ще однією причиною розвитку інфляції є монополії та необгрунтовані привілеї. Для збереження свого панівного становища на ринку монополістичні структури намагаються не лише запровадити і утримати високі ціни, а й обмежувати розміри пропозиції. Це вкрай несприятливо впливає на співвідношення попиту і пропозиції, спричиняючи відставання пропозиції від попиту, що супроводжується зростанням цін. Крім того, ці структури, заглушуючи конкуренцію, сповільнюють реагування пропозиції на коливання попиту, що генерує інфляційні імпульси.

Хоча основні чинники інфляції концентруються всередині національної економіки, але є й такі, що перебувають за її межами. Наприклад, інфляція переноситься каналами світової торгівлі. Зростання цін на сировину та енергоносії стимулює розвиток інфляції витрат. Скорочення надходжень від зовнішньої торгівлі, від'ємне сальдо платіжного балансу країни також спричиняють інфляцію. Отже, в сучасній економіці інфляцію індукує ціла низка чинників.

Види інфляції:

1 З точки зору темпів зростання цін:

- повзуча – до 10% на рік;

- галопуюча – 10-100% на рік;

- гіперінфляція – ціни зростають на 1-2% щодня або на 1000% і більше на рік.

2 З точки зору співвідношення темпів зростання цін:

- збалансована – ціни різних товарів незмінні відносно один до одного;

- незбалансована – ціни товарів змінюються в різних пропорціях по відношенню один до одного;

3 З точки зору передбаченості:

- очікувана – прогнозована завчасно;

- неочікувана – виникає стихійно і спрогнозувати рівень інфляції неможливо.

4 Залежно від переважаючого впливу факторів:

- інфляція попиту – простежується тоді, коли сукупний попит хростає швидше за виробничий потенціал економіки, а тому ціни підвищуються, що зрівноважити попит і пропозицію;

- інфляція пропозиції (витрат) – це зростання цін внаслідок підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної пропозиції.

Економічні наслідки інфляції.

По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв'язки, посилює хаос і диспропорції в економіці, дезорганізує інвести­ційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання ви­робництва.

По-друге, капітали переливаються зі сфери виробництва у сфе­ру обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а та­кож переміщаються за кордон у пошуках прибутковішого засто­сування й гарантованого прибутку. Зростають спекуляція, тіньо­ва економіка, корупція.

По-третє, порушується нормальне функціонування кредит­но-грошової системи. Знецінення грошей підриває стимули до нагромадження їх, породжуючи таке явище як "втеча від гро­шей", коли підприємці й населення надають перевагу вкладан­ню грошових заощаджень у товари, нерухомість та інші мате­ріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі процен­ти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знеці­нених грошах.

По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відно­сини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартер­них угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються назад — до простої, або випадкової, форми вартості.

По-п'яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне еко­номічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас стимулює імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутріш­ньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стри­мує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і рин­ковий курси національної валюти через її знецінення.

Соціальні наслідки інфляції.

Економічна наука вважає, що інфляція є своєрідним подат­ком, яким держава шляхом емісії нічим не забезпечених гро­шей додатково обкладає доходи населення, що веде до негатив­них соціальних наслідків.

По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств на­селення, особливо тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.

По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощаджен­ня населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.

По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диферен­ціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.

Способи подолання інфляції:

- дефляція – вилучення з обігу надлишкових грошових знаків;

- нуліфікація – доведення старих грошей до нуля та випуск в обіг нових в необ­хід­ній кількості;

- девальвація – зниження курсу національної грошової одиниці по відно­ше­н­ню до іноземних.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ:отже, гроші – це специфічний товар, який виконує роль загального еквіваленту. Найповніше суть грошей розкривається в їхніх функціях: міра вартості; засіб обігу; засіб утворення скарбів і нагромадження; засіб платежу; світові гроші. З названих функцій найбільшу значущість має перша — міра вартості. Кількість грошей, яка може бути в обігу, визначає закон грошового обігу, згідно з яким маса грошей, що функціонує як засіб обігу, прямо пропорційна сумі цін усіх товарів і обернено пропорційна числу оборотів одно­йменних грошових одиниць. А оскільки дія закону грошового обігу в економіці весь час порушується, як правило кількість грошей в обігу більше суми товарних цін, тому виникає інфляція. Інфляція — це тяжка хвороба економіки з глибокими соці­ально-економічними наслідками. У світі немає країни, яка б тією чи іншою мірою не зазнала втрат від інфляції. Серед головних причин інфляції виділяють такі: зростання грошової маси вищими темпами порівняно зі зростанням національного продукту, дефіцит державного бюджету, мілітаризація економіки; монополії та необгрунтовані привілеї; особливості структури національної економіки та ін.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1 Підготуватися до семінарського заняття № 3.

2 Виконати завдання самостійної роботи № 6.

 

ВИКЛАДАЧ – Лісова М. А.

 

 


Читайте також:

  1. F) Наслідки демографічного вибуху.
  2. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
  3. Аварії, що супроводжуються пожежами. Наслідки пожеж.
  4. Адміністративний арешт активів та його наслідки
  5. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
  6. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.
  7. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора
  8. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  9. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  10. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  11. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.
  12. Банкрутство підприємства: причини, оцінка ймовірності настання та наслідки




Переглядів: 591

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Грошовий обіг і його закони | ЛЕКЦІЯ № 7 (2 год.)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.02 сек.