Титриметричні (об’ємні) методи кількісного аналізу побудовані на точному вимірюванні об’єму розчину реагенту (титранту), який вступає в хімічну реакцію з досліджуваною речовиною. Концентрація титранту повинна бути відомою.
· Титрування –це процес поступового додавання розчину з точно відомою концентрацією до досліджуваного розчину з метою встановлення об’єму титранту на реакцію з аналізованою речовиною.
· Титрант (робочий розчин) – розчин, яким проводять титрування.
· Точка еквівалентності – це момент у процесі титрування, коли кількість доданого титранту еквівалентна кількості аналізованої речовини.
· Кінцева точка титрування – це момент видимої зміни властивостей розчину (зміна забарвлення, осад тощо). Часто для визначення кінцевої точки титрування у реакційну суміш додають допоміжні речовини – індикатори.
Методи титриметрії
· кислотно-основне титрування (метод нейтралізації) –в основі лежить реакція нейтралізації: Н+ + ОН– = Н2О
· окисно-відновне титрування –в основі лежить окисно-відновна реакція (наприклад, перманганатометрія: MnO4– + 8H+ + 5ē → Mn2+ + 4H2O )
· осаджувальне титрування –в основі лежить реакція утворення осаду (наприклад, аргентометрія: Ag+ + Cl–= AgCl↓ )
· метод комплексоутворення – в основі лежить реакція утворення комплексної сполуки.
Вимоги до хімічних реакцій
· Реакція повинна відбуватися кількісно.
· Реакція повинна відбуватися з достатньо високою швидкістю.
· Реакція не повинна ускладнюватися побічними процесами.
· Повинен існувати достовірний спосіб визначення точки еквівалентності.
Способи титрування
· Пряме титрування – при титруванні відбувається реакція між досліджуваною речовиною та робочим розчином.
· Зворотне титрування – до досліджуваного розчину додають надлишок (але точно виміряний) реактиву і через деякий час титрують цей надлишок робочим розчином.
· Замісникове титрування – до досліджуваного розчину додають реактив і через деякий час титрують робочим розчином продукт реакції досліджуваної речовини з реактивом.