· Первинні стандарти –розчини з точною концентрацією:
P розчини з виготовленим титром (титр – це маса речовини в 1 мл розчину) – точно розраховану наважку зважують на аналітичних терезах, розчиняють у невеликій кількості води, переносять у мірну колбу і доводять водою до мітки;
P розчини, виготовлені з фіксаналів.
· Вторинні стандарти – розчини з приблизною концентрацією (наважку зважують на технохімічних терезах). Потім такі розчини треба стандартизувати, тобто встановлювати їх точну концентрацію. Тому вони називаються розчинами з встановленим титром.
Вимоги до первинних стандартів
· речовина має бути хімічно чистою або легко очищуватися перекристалізацією;
· речовина має бути стійкою на повітрі (не бути гігроскопічною, не всмоктувати вуглекислий газ із повітря й не розкладатися киснем повітря);
· речовина має бути стійкою в розчині (не окиснюватися і не розкладатися);
· речовина повинна добре розчинятися у воді (або в іншому розчиннику);
· речовина повинна мати як можливо більшу еквівалентну масу (це зменшує відносну помилку при визначенні).
Способи відбору проб для титрування
· Спосіб окремих наважок – розраховують наважку досліджуваної речовини, зважують її на аналітичних терезах, переносять у колбу для титрування, розчиняють у зручному для титрування об’ємі води (20-25 мл) і титрують робочим розчином. Спосіб окремих наважок більш точний, але потребує більших витрат часу (готують 3-5 наважок, роблять середній розрахунок після титрування).
· Спосіб піпетування – розраховують наважку досліджуваної речовини, зважують її на аналітичних терезах, переносять у мірну колбу, розчиняють у дистильованій воді, доводять об’єм розчину водою до мітки. Аліквотну частину такого розчину переносять піпеткою у колбу для титрування і титрують робочим розчином. Спосіб пікетування менш трудомісткий, але й менш точний.