Розділ IV. Облік закупівель і збуту сільськогосподарської продукції, сировини і тари заготівельними підприємствами споживчої кооперації

Останнім етапом інвентаризаційного процесу є регулювання інвентаризаційних різниць та оформлення пропозицій щодо прийняття рішень за виявленими порушеннями. Інструкція №69 передбачає такий порядок:

ü Перевищення вартості цінностей, що виявилися у надлишку, проти вартості цінностей, що виявилися у нестачі під час пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей.

ü Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що перевіряється та однієї і тієї особи, що перевіряється.

ü Органи управління, до відання яких належать підприємства, можуть встановлювати порядок, коли такий залік може бути допущений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що належать до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпакування тари).

ü У разі якщо під час заліку нестач з лишками при пересортиці вартість цінностей, що виявилися у нестачі, більше вартості цінностей, що виявилися у надлишку, різниця вартості має бути віднесена на винних осіб.

ü Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії мають бути наведені вичерпані пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з бухгалтерськими даними, встановлені при проведенні інвентаризації та при інших перевірках, регулюються підприємством в такому порядку:

v Товарно-матеріальні цінності, що виявилися у надлишку підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності, з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб;

v Убуток цінностей у межах затверджених норм списується за рішенням керівника підприємства відповідно на витрати. Норми природного убутку можуть застосовуватися лише в разі виявлення фактичних нестач. За відсутності норм убутку він розглядається як понаднормові витрати;

v Понаднормативні витрати і нестачі товарно-матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, в тих випадках коли винуватців не встановлено, або у стягнені з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки. У документах, які оформляються на списання втрат і понаднормативних нестач мають бути зазначені вжиті заходи щодо недопущення таких нестач у майбутньому.

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення, псування матеріальних цінностей регулюються Постановою КМУ від 22 січня 1996 року №116 “Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі знищення матеріальних цінностей”.

Цей порядок не поширюється на дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння та валютні цінності.

Розмір збитків від розкрадання,нестач і знищення матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей, але не нище 50% від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Мінстат, відповідного розміру ПДВ та розміру акцизного збору за формулою:

Р(з)=[(Бв – А)* І інф. + ПДВ + Аз] * 2

Результати інвентаризації товарів, продуктів і тари на підприємствах громадського харчування відображають у бухгалтерському обліку (Табл.2)

Таблиця 2

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку результатів інвентаризації товарів, продуктів і тари в громадському харчуванні

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
	Списано торгову націнку на товар, якого не вистачає (в межах норм природного убутку)	947.1 “Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм природного убутку”	282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні”
	Списані транспортно-заготівельні витрати, що припадають на суму нестачі, в межах норм природного убутку	947.1 “Нестачі і втрати від псування цінностей в межах норм природного убутку”	289.3 “ТЗВ у громадському харчуванні” ”
	Відображено собівартість товару, якого не вистачає понад норми природного убутку у складі витрат звітного періоду	947.2 “Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природного убутку”	282.3 “Товари і продукти у громадському харчуванні””
	Списано ТЗВ, що припадають на суму нестачі товарів понад норми природного убутку (якщо їх облік ведеться на окремому рахунку)	947.2 “Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природного убутку”	289.3 “ТЗВ у громадському харчуванні”
	Віднесено на витрати звітного періоду суму ПДВ на товар, якого не вистачає (коригування податкового кредиту)	947.2 “Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природного убутку”	641 “Розрахунки за податками”
	Віднесено на позабалансовий рахунок собівартість товару, якого не вистачає, на суму, що перевищує норми природного убутку	072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”	__
	Віднесено суму нестачі на винну особу у розмірі збитку, завданого підприємству	375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”	716 “Відшкодування раніше списаних активів”
	Списано суму нестачі з позабалансового рахунка	__	072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”
	Віднесено на винну особу різницю, що підлягає перерахуванню до бюджету (визначена відповідно до Порядку №116	375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”	642 “Розрахунки за обов`язковими платежами”
	Віднесено на винну особу суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету	375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”	641 “Розрахунки за податками”
	Списано на фінансові результати собівартість товарів, яких не вистачає і відповідну суму ТЗВ, ПДВ	791 “Результати основної діяльності”	947.2 “Нестачі і втрати від псування цінностей понад норми природного убутку”
	Списано у кінці звітного періоду доход на фінансові результати підприємства	716 “Відшкодування раніше списаних активів”	791.3 “Результати операційної діяльності підприємств громадського харчування”

Бухгалтерські проведення на підставі порівняльної відомості відображаються в журналі К-4.

В цілях забезпечення рентабельності діяльності підприємств громадського харчування і покриття витрат застосовують націнку громадського харчування. На відміну від торгової націнки у роздрібній торгівлі, торгова націнка у громадському харчуванні повинна відшкодовувати не лише витрати обігу, а й витрати на виготовлення власної продукції. Націнки на товари і продукти у громадському харчуванні визначаються у первинних документах з надходження і вибуття запасів. Такими документами є товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, накладні на внутрішнє переміщення.

Торгові націнки підприємств громадського харчування, які відносяться до реалізованих страв за готівку не підлягають зазначенню у первинних документів. Згідно з ПСБО-9 “Запаси”, їх сума визначається шляхом складання розрахунку реалізованих націнок (методика складання розрахунку показана в темі 3 розділу 2). Зазначений розрахунок складається у бухгалтерії з метою визначення собівартості реалізованих товарів і продуктів у громадському харчуванні.

Синтетичний облік торгових націнок на товари і продукти у громадському харчуванні ведуть на однойменному контрактивному рахунку 285.3. За дебетом рахунку відображають суму наданих покупцям знижок, суму зменшення націнок в зв`язку з нестачами та втратами запасів, а також в зв`язку з уцінкою. За кредитом – націнки на товари і продукти, які надійшли на підприємство громадського харчування. Вказані господарські операції, які збільшують або зменшують обороти за рахунком 285.3 були розглянуті в попередніх темах.

Суми торгової націнки на реалізовані товари і продукти за місяць відображаються в обліку за дебетом рахунку 902.3 “Собівартість реалізованих товарів і продуктів у громадському харчуванні” з кредиту рахунку 285.3 “Торгова націнка на продукти і товари у громадському харчуванні” за методом "червоного сторно”.

Слід зазначити, що підприємства громадського харчування мають право відкривати для обліку транспортно-заготівельних витрат рахунок 289.3 “ТЗВ на підприємствах громадського харчування”. Протягом місяця записи на цьому рахунку роблять у кореспонденції з рахунками 63, 66 та інших рахунків у залежності від змісту господарських операцій на підставі звітів матеріально-відповідальних осіб і доданих до них первинних документів, за кредитом на підставі розрахунку розподілу ТЗВ (порядок складання розрахунку, списання ТЗВ викладено у розділі 2).

Сума ТЗВ, які належать до реалізованих товарів відображається в обліку за дебетом рахунку 902.3 і кредитом рахунку 289.3.

Аналітичний облік торгової націнки у громадському харчуванні ведуть в книзі К-39 за методикою яка визначена для підприємств роздрібної торгівлі.

Контрольні питання:

1.Інвентаризація товарів і продуктів у громадському харчуванні: терміни та особливості здійснення.

2.Функції та завдання інвентаризаційних комісій.

3.Документування інвентаризації товарів і продуктів у громадському харчуванні.

4.Послідовність визначення результатів інвентаризації у бухгалтерії підприємств (закладів) громадського харчування.

5.Фінансовий облік результатів інвентаризації у бухгалтерії підприємств (закладів) громадського харчування.

6.Економічна природа торгової націнки результатів інвентаризації у бухгалтерії підприємств (закладів) громадського харчування.

та її документування.

7.Синтетичний та аналітичний облік торгової націнки на товари, продукти у громадському харчуванні. Розрахунок реалізованої націнки згідно з П(С)БО 9 “Запаси”.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 5. Інвентаризація товарів і продуктів у громадському харчуванні. Облік торгових націнок.	\|	Організація заготівельної діяльності та завдання обліку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.