Вищі державні контролюючі органи в зарубіжних країнах

Для вивчення і розповсюдження позитивного досвіду у контрольній практиці іноземних країн у 1953 році була створена Міжнародна організація вищих контрольних органів (ІНТОСАІ), яка діє і утеперішній час. До неї входять контрольні органи 130 держав світу. Через кожні три роки конгрес ІНТОСАІ видає журнал. У відповідності з програмою діяльності цієї організації проводяться семінари, конференції, обмін стажерами. У межах ІНТОСАІ діє Міжнародний центр розвитку контролю, основне завдання якого - підготовка та перепідготовка контролерів. На ЇХ конгресі, який відбувся у Лімі в 1997 році, ІНТОСАІ прийняла Лімську декларацію керівних принципів контролю. Ця декларація визначає завдання контролю як обов'язковий елемент управління суспільними фінансовими засобами. Декларацією передбачено організацію внутрішнього та зовнішнього контролю відомств та організацій, незалежність контролю і працівників контролюючих органів, фінансова незалежність вищих контрольних органів, відношення з парламентом, керівництвом державою, адміністрацією.

Міжнародний обмін досвідом, ідеями у межах Міжнародної організації вищих контрольних органів - ефективний засіб допомоги вищому контрольному органу у виконанні покладених на нього завдань. Для цього проводяться конгреси, семінари, які організовує ООН разом з іншими міжнародними організаціями.

Основні повноваження вищого контрольного органу визначаються Конституцією держави і контролюються законами залежно від умов.

Як правило, у всіх країнах існують спеціальні інститути парламентського контролю за витрачанням державних коштів. В США - це Головне контрольне управління Конгресу, яке очолює генеральний контролер., У Великій Британії — Національна ревізійна рада на чолі з головним ревізором, у Канаді - Генеральний контролер, в Індії - парламентські комітети державної звітності, бюджетних прогнозів, комісії по справах державних підприємств, у Фінляндії - 5 державних ревізорів, у Німеччині, Франції, Угорщині - Рахункові палати.

Разом з інститутами парламентського контролю у багатьох країнах діють урядові органи контрольно-ревізійні системи. В США це Адміністративно-бюджетне управління при президентові, система інспекторських служб у федеральних відомствах, президентська рада по боротьбі з фінансовими зловживаннями у державних установах (Рада чесності та ефективності); в Індії - служба Генерального інспектора і ревізора (департамент ревізії і рахівництва Індії); у Фінляндії - Ревізійне управління державного господарства, яке входить у Міністерство фінансів.

Контрольно-ревізійні органи зарубіжних країн здійснюють, головним чином, контроль за витрачанням державних коштів і використанням державного майна. У межах цього завдання вони контролюють витрачання міністерствами, відомствами та іншими органами управління коштів, передбачених на їх утриманим та реалізацію державних програм, перевіряють виробничо-фінансову діяльність приватних фірм по виконанню державних замовлень.

Головне контрольне управління Конгресу США постійно контролює виконання державних програм у сфері науки і техніки, енергетики, освоєння космосу, охорони навколишнього середовища, сільського господарства, використання природних ресурсів, транспорту. При цьому перевіряють законність, доцільність і ефективність витрат. Федеральна Рахункова палата Німеччини контролює всі федеральні і приватні підприємства за п'ятдесяти відсотковою участю витрат держави, а також всі інші організації і відомства, якщо вони розпоряджаються державними коштами. Такий самий порядок контролю встановлений у Фінляндії. Рахункова палата Австрії уповноважена перевіряти не тільки державне господарство федерації, але і фінансову діяльність, пов'язану з благодійними та іншими фондами і установами, управління якими здійснюють органи федерації. Державна рахункова палата Угорщини, крім того, контролює діяльність податкового управління, державної митниці, управління гербових зборів і навіть державну діяльність партій.

В деяких країнах створені спеціальні органи, які контролюють не тільки бюджетно-фінансову діяльність, але і всю роботу державного апарату. В Японії таку функцію виконує Управління адміністративного контролю при Канцелярії Прем'єр-міністра. Його завдання — готувати пропозиції по вдосконаленню системи і структури державного управління, закріпляти службову дисципліну державних чиновників, боротися з корупцією, бюрократизмом.

Заслуговує на увагу висока ефективність діяльності контрольно-ревізійних органів в зарубіжних країнах. В результаті проведених перевірок і ревізій знаходять і повертають в бюджет великі суми незаконно використаних державних коштів. Основну увагу під час ревізії звертають на доцільність і економічну ефективність витрат і розробляють рекомендації по їх зменшенню. Висока ефективність бюджетно-фінансового контролю в зарубіжних країнах обумовлена різними чинниками. Першочерговим є те, що законодавством встановлені правові гарантії незалежності контрольно-ревізійних інститутів від органів управління, від можливості тиску на них будь-яких органів. Забезпечується це тим, що їх керівників парламент призначає і затверджує на строки більш тривалі, ніж терміни повноважень самих парламентарів. Так, для керівників контрольно-ревізійних органів США встановлені строки повноважень 15 років, Канади - 10, Німеччини, Австрії, Угорщини - 12 років. Звільняти їх з посади можна тільки за рішенням парламенту у випадку професійної непридатності або здійснення злочину. У Німеччині президент, віце-президент, завідуючі відділами і секторами Федеральної рахункової палати, подібно суддям, підпорядковуються тільки закону і не можуть бути звільнені з постів без їх згоди. Важливою гарантією незалежності є те, що витрати на утримання контрольно-ревізійної системи затверджуються парламентом за окремим кошторисом.

Контрольно-ревізійні органи зарубіжних країн наділені широкими повноваженнями. Вони мають право на вільний доступ в будь-який час до всієї необхідної інформації, отримання пояснень від різних осіб, які підлягають перевірці, можуть накладати штрафні санкції, а у деяких випадках за результатами ревізії навіть ставити питання про кримінальну відповідальність. Керівники контрольних органів наділені виключними повноваженнями у питаннях відбору кадрів інспекторських служб.

В США, Великобританії, Індії, Німеччині, Японії контрольно-ревізійні органи мають розвинуту централізовану систему з добре організованим апаратом, укомплектованим штатом високо компетентних співробітників.

Контрольно-ревізійні органи в зарубіжних країнах тісно взаємодіють з парламентами, регулярно подають їм матеріали за підсумками проведених ревізій, проводять аналіз і спрямовують на розглядання парламентської комісії і палат висновки з бюджетно-фінансових питань, про використання державних асигнувань для різної мети.

Контрольні питання

1. В чому полягає зміст державного контролю ?

2. Які є підсистеми державного контролю ?

3. Які контрольні функції здійснює Рахункова палата України ?

4. З якою метою здійснюється парламентський контроль ?

5. Які завдання контролю виконавчої влади ?

6. Які державні комітети, які наділені контролюючими повноваженнями існують в Україні ?

7. Які основні завдання контролю Антимонопольного комітету ?

8. Які ви знаєте вищі державні контролюючі органи в зарубіжних країнах ?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Муніципальний контроль в Україні	\|	РЕФЕРАТИВНІ ВИСТУПИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.