Стандарти медичних даних

Для того щоб медична інформація була зрозумілою всім (людям та комп'ютерам), розробляють стандарти медичних даних. Стандарти даних є єдиними вимогами до оформлення, зберігання та передачі медичних даних. Стандарти можуть бути виражені в кодах, шаблонах медичних документів, в обов'язкових умовах проведення досліджень та ін.

Стандарти даних необхідні для ефективного спілкування із зарубіжними колегами. Стандарти даних дають змогу здійснювати активний пошук інформації в базах даних, оперативний та коректний статистичний аналіз. Розробка власних варіантів подання медичних даних, що проводилася раніше майже в кожному ЛПЗ різних рівнів, унеможливлює їх порівняння. Стандарти медичних даних, які сьогодні існують в Європейських країнах та США, розроблялися протягом кількох десятиріч та включають працю тисяч лікарів і системних аналітиків. З 1996 року ведуться активні роботи зі створення телемедичних стандартів та додатків для зберігання, застосування та ефективного електронного обміну під керівництвом Всесвітньої організації зі стандартизації (ISO). У першу чергу, слід згадати американську ініціативу: вперше в світовій практиці створено стандарти в галузі подання лабораторної інформації (LOINC), зображень (DICOM), обміну медичною інформацією (HL7, GEHR). У жовтні 1999 року було розроблено та запропоновано до використання стандарти для оформлення рецептів, первинних обстежень, звітів, візуальних результатів аналізів та ін.

Практично всі стандарти медичної інформатики так чи інакше пов'язані з уведенням електронної історії хвороби. Вони описують термінологію, яка має бути в ній використана, передачу медичних документів та зображень, способи організації даних та забезпечення доступу медичних працівників до електронної історії хвороби тощо. У цілому ці стандарти потрібні для того, щоб кожний запис електронної історії хвороби був однаково зрозумілим представникам різних медичних шкіл. Проте єдиного, загальноприйнятого визначення електронної історії хвороби дотепер не існує. Окрім цього, це поняття еволюціонує вже протягом 30 років з прогресом інформаційних технологій. В англомовній літературі змінювалися навіть абревіатури, що позначають електронну історію хвороби: спочатку EMR (Electronic Medical Record), тепер EPR (Elecronic Patient Record), EHR (Electronic Health Record) та EHCR (Electronic Healthcare Record). Приклад однієї з останніх змін у концепції ведення електронної історії хвороби: доки діагностичні пристрої та медичні вимірювальні пристрої були відносно простими, вважалося, що записи в електронну історію хвороби можуть здійснюватися медичними працівниками. Нині допускається, щоб такі записи проводилися без участі людини з різних діагностичних та лабораторних пристроїв. Було введено спеціальний термін Healthcare Agent, тобто “агент медичного закладу”.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Короткий опис деяких світових стандартів медичних даних

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.