• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Проектування адміністративно-господарських та побутових приміщень цеху

До складу адміністративно-господарчих приміщень входять приміщення конструкторського, технологічного, планово-економічного та інших підрозділів, а також лабораторії, бухгалтерія, кабінети начальника і його заступників.

До складу побутових приміщень входять гардеробні, умивальні, душові, санітарні вузли, ванни, пральні, приміщення для паління, медичні пункти, профілакторії, їдальні, кімнати прийому їжі, культурно-побутові кімнати, бібліотеки та інші приміщення. Загальна площа побутових приміщень на одну людину (з розрахунку на найбільш численну зміну) складає для цехів холодної обробки від 2,7 м² до 3,0 м², для “гарячих” цехів – до 3,0-3,5 м².

Адміністративно-господарчі та побутові приміщення звичайно проектуються в одному спеціальному будинку. Такий будинок пристроюється безпосередньо до торцевої або подовжньої сторони будинку цеху або будуються окремо паралельно подовжній стороні будинку цеху. З виробничим приміщенням його з'єднують спеціальними теплими переходами підземними або зовнішніми.

Розташування будинку адміністративно-господарчих та побутових приміщень повинне відповідати наступним вимогам:

1) бути ув'язаним із загальним напрямком людських потоків на території заводу;

2) забезпечувати найкоротший шлях руху робітників від прохідної (табельної) контори до робочих місць у цеху;

3) людські потоки не повинні стискувати рух вантажів.

а)	б)	в)

Рис. 3.3. Розташування прибудови для адміністративно-побутових приміщень відносно виробничої будівлі

Кращим є варіант а), тому що рух людей не заважає основному вантажопотоку, а також не відбувається затемнення цеху в разі бічного освітлення і є можливість розширити цех за рахунок прибудови.

Варіант б) характерний для випадків необхідності використовувати залізничний транспорт для підвезення заготовок або в разі наявності наскрізних залізничних колій уздовж цеху.

Ширина (глибина) прибудови при однобічному освітленні приймається 12 м (рідше 9 м). Крок колон (опор) приймається 6 м. Висота найчастіше 3,3 м. Звичайно довжина такого будинку у варіанті а) приймається рівною ширині цеху, але може бути менше.

Для великих цехів такі будинки можуть проектуватися в два, три і більше поверхів. У цьому випадку перший поверх займають вбиральні, умивальники, душові, гардеробні, медпункти. Другий, третій, четвертий поверхи призначені для адміністративно-господарчих приміщень, їдалень, буфетів, технологічних і конструкторських бюро, відділів, секторів. Часто на першому поверсі розташовують тільки вбиральні та умивальники, а на другому і вище гардеробні, душові та інші вказані приміщення.

Розрахунок займаних площ здійснюється виходячи з наступних характерних питомих параметрів:

1) площа конторських приміщень визначається з розрахунку 3,25 м² на кожного працюючого в найбільш численній зміні;

2) площа для технічних секторів і конструкторських відділів – 5 м² на один креслярський стіл (робоче місце, устатковане ПЕОМ)

3) об’єм повітря на одну людину повинен бути не менше 15 м³.

Зазначені приміщення повинні мати природне освітлення.

Кафедра майстра в цеху розташовується по можливості в центрі керованої ділянки або прогону цеху, її розміри найчастіше 2,5м ´2,5 м. На сьогодні вважається, що майстер повинен керувати ділянкою безпосередньо на робочих місцях, тому досить часто кафедру майстра не обладнують. В ковальсько-штампувальних цехах кафедра майстра має звукоізоляцію і облаштовується в окремому приміщенні зі скляними або плексигласовими стінками.

Гардеробні призначені для зберігання вуличного, домашнього та робочого одягу та взуття. Розрізняють три способи зберігання одягу:

закритий – одяг всіх видів зберігається у шафах;

відкритий – вуличний одяг зберігається на вішалках, а робочий – у відкритих шафах;

змішаний – вуличний одяг зберігається на вішалках, виробничий та домашній – у закритих шафах.

На сьогодні найчастіше застосовується закритий спосіб зберігання одягу. Для цього способу кількість місць для зберігання одягу приймається рівною кількості робітників у всіх змінах. Для змішаного способу зберігання кількість місць для зберігання робочого та домашнього одягу приймається рівною кількості робітників у всіх змінах, для зберігання вуличного одягу – приймається рівною кількості робітників у двох суміжних, найбільш численних змінах. Для відкритого способу зберігання – кількість місць для зберігання робочого одягу приймається рівною кількості робітників у всіх змінах, для зберігання вуличного та домашнього одягу – приймається рівною кількості робітників у двох суміжних, найбільш численних змінах.

Розміри шаф для зберігання одягу:

одинарний: глибина – 500 мм, ширина – 250 мм, висота – 1,65 м;

одинарний для легкого робочого одягу – глибина – 500 мм, ширина – 250 мм, висота – 1,65 м;

подвійна шафа – глибина – 500 мм, ширина – 330 мм, висота – 1,65;

багатоярусні шафи. призначені для зберігання дрібного робочого одягу (для кожного ярусу) – глибина – 250 мм, ширина – 330 мм, висота – 235 мм.

Відстань між паралельними рядами вішалок або лицевими поверхнями шаф – не менше ніж 0,6 м при обслуговуванні і не менше ніж 1,0 м (довжина проходу 9м м і менше) і не менше 1,5 м, якщо довжина проходу більша за 9 м; ширина проходу між бар’єром біля вішалок та стіною не менше 2 м, між бар’єрами при двосторонньому розташуванні – не менше 3 м.

Ряди шаф встановлюються перпендикулярно до поздовжньої осі приміщення і одночасно перпендикулярно до стіни з вікнами для забезпечення природного освітлення.

Кількість кранів у вмивальних розраховується за чисельністю робітників у найчисельнішій зміні і становить 1 кран на 20 осіб для механічних та складальних цехів та 1 кран на 15 осіб для ливарних, термічних, ковальсько-штампувальних цехів та для робітників, зайнятих на налагоджуванні обладнання. Відстань між кранами – не менше 0,6 м, ширина проходу між рядами умивальників – не менше 1,6 м; ширина проходу між умивальниками та протилежною стіною – не менше 1,1 м. Розміри умивальників на сьогодні різноманітні.

Вбиральні повинні розташовуватися не далі, ніж у 100 м від найбільш віддалених від них робочих місць. При розташуванні вбиральних поза будівлею відстань від робочих місць до них не повинна перевищувати 200 м. Кількість унітазів в залежності від кількості робітників в одну зміну наведена у таблиці. Вбиральні для чоловіків устатковуються також пісуарами у кількості, яка дорівнює кількості унітазів. Кожна вбиральня устатковується вмивальниками з розрахунку один кран на чотири унітази, але не менше одного крана. Досить часто вмивальні розташовують поряд з вбиральними.

Таблиця 3.1. Кількість унітазів у вбиральних.

Душові розташовуються поряд з гардеробними в ізольованих приміщеннях. Кількість душових кабін приймається одна на п’ять осіб для ливарних, термічних. ковальсько-штампувальних цехів та для робіт з налагоджування обладнання і одна на сім осіб для механічних та складальних цехів. Розміри душових кабін повинні бути не менші, ніж 0,9´0,9 м, ширина проходу між кабінами – не менше 1,5 м, між кабіною та протилежною стіною (перегородкою) – не менше 0,9 м. При душових повинні бути приміщення для перевдягання з розмірами 0,4´0,3 м – по три на кожну душову кабіну. Приміщення душової повинно мати приточно-витяжну вентиляцію. Тривалість роботи душової приймається 45 хвилин після кожної зміни.

Розташовуються унітази у кабінах з розмірами 1,2´0,9 м, висота перегородок – не менше 1,75 м. Ширина проходів між рядами кабін – не менше 1,5 м, відстань від ряду кабін до протилежної стіни – не менше 1,3 м. Ширина проходу між кабінами та пісуарами повинна бути не менше 2 м.

Приміщення для знепилювання або сушіння одягу – не менше 12 м². Призначені для виробництв, які діють з використанням води та водяних завіс та для робіт, в процесі виконання яких виділяється багато пилу.

Приміщення для паління, якщо воно виділяється всередині будівлі, повинно бути площею не менше 8 м².

Медичні пункти. Обладнуються окремо для кожного підприємства. Для фельдшерського пункту з кількох кімнат може бути прийнята площа 48 м², плюс площа для умивальної (один кран) та вбиральні (один унітаз), для лікарського пункту – 102 м² плюс плюс площа для умивальної (один кран), вбиральні (один унітаз), душової (одна кабіна). Медичне обладнання встановлюється виходячи з потреб конкретного виробництва.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. V. Робоче проектування та авторський нагляд.
3. VII. Етап проектування
4. VII. Етап проектування
5. Автоматизація проектування напівзамовлених ВІС.
6. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
7. Аналіз вихідних даних і постановка задач на курсове проектування
8. БЛАНК ЗАВДАННЯ НА КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ
9. Блок групи приміщень адміністрації
10. Блок групи приміщень громадського харчування
11. Блок групи приміщень громадського харчування
12. Блок підсобних і господарських приміщень

Переглядів: 1393