Дублінські дескриптори

Зрозуміло, що список визначених компетентностей, який можна розглядати, великий. Вибір кількості питань для включення в анкету завжди суб'єктивний і викликає сумніви, так само як являється предметом дискусії і вибір класифікації. Для підготовки анкети для випускників навчальних закладів і роботодавців було проаналізовано більше двадцяти досліджень в області загальних компетентностей. Було складено список із 85 різних компетентностей. Вони були визнані значущими для вищих навчальних закладів або компаній. Ці компетентності були розподілені за категоріями на інструментальні, міжособистісні і системні. Була прийнята така класифікація:

· Інструментальні компетентності: Ті, які мають інструментальне призначення. Вони включають:

o Когнітивні здатності, здатність розуміти і опрацьовувати ідеї і думки.

o Методологічні здатності впливати на оточуюче середовище. організовувати час і стратегії навчання, приймати рішення або вирішувати проблеми.

o Технологічні навички та вміння, пов'язані з використанням технологічних пристроїв, навички роботи з комп'ютером та управління інформацією.

o Лінгвістичні навички, такі як усне і письмове спілкування або знання другої мови.

· Міжособистісні компетентності: Особисті здатності, пов'язані із спроможністю виражати власні почуття, здатність до критики та самокритики. Навички спілкування, пов'язані з навичками міжособистісного спілкування або взаємодією, або соціальними чи етичними обов'язками. Ці компетентності полегшують процес суспільної взаємодії та співпраці.

· Системні компетентності: ці навички і здатності стосуються системи в цілому. Вони передбачають поєднання розуміння, сприйнятливості та знань, які дозволяють особі побачити, як співвідносяться частини цілого і як вони об'єднуються. Ці здатності включають здатність планувати зміни для вдосконалення системи в цілому і для розробки нових систем. Системні компетентності вимагають попереднього надбання інструментальних і міжособистісних компетентностей як своєї основи.

Розподіл компетентностей, які згадувалися у проаналізованих джерелах (без врахування частоти повторів однієї й тієї ж компетентності), на основі вищезгаданої типології був наступним:

· Інструментальні компетентності (38%)

· Міжособистісні компетентності (41%)

· Системні компетентності (21%)

З урахуванням частоти і об'єднанням споріднених понять, процентне співвідношення змінилось наступним чином:

· Інструментальні компетентності (46%)

· Міжособистісні компетентності (22%)

· Системні компетентності (32%)

Цікаво відмітити, що міжособистісні компетентності складають більший відсоток при розрахункові в різних (необ'єднаних) компетентностях (41%). Однак, оскільки вони виявляються надміру різноманітними і недостатньо точно визначеними, при аналізі з урахуванням частоти їхня частка падає до 22%. Очевидно, інструментальні компетентності були добре розмежовані і повторювались в багатьох різних підходах; наприклад, технологічна компетентність (розуміння, як використовувати персональний комп'ютер) або лінгвістична компетентність (усне або письмове спілкування).

З іншого боку, міжособистісні компетентності були дуже розосередженими. Вони пов'язані з індивідуальними аспектами (самооцінка, впевненість у собі, локус контролю тощо) або різноманітними міжособистісними аспектами, такими як самоствердження, міжособистісне спілкування, стиль спілкування, обов'язки перед суспільством тощо.

«Дублінські дескриптори» описують загальні вимоги, пропоновані до випускників програм першого, другого й третього циклів: бакалавра, магістра й аспіранта (Ph).

Дублінська модель універсальних описів компетенцій (Дублінські дескриптори): знання й розуміння; застосування знань і розуміння; вираження суджень; комунікативні здатності; здатності до навчання.

Дескриптор ступеня бакалавра визначає, що цей ступінь присуджується випускникам, які:

· продемонстрували знання й розуміння своєї області вивчення, що ґрунтується на фундаменті загальної середньої освіти, але є більше високим рівнем стосовно до останнього; у типовому випадку це рівень, що ґрунтується на оволодінні матеріалом підручників і, крім того, включає певні елементи, що свідчать про знання найважливіших основ відповідних наук;

· уміють застосовувати свої знання й своє розуміння таким чином, як це прийнято у відповідній професійній сфері, і володіють компетенціями, що проявляються в умінні вишиковувати аргументацію й приймати рішення у своїй області знання;

· мають здатність збирати й інтерпретувати потрібні дані (у своїй області знання), щоб на їхній основі будувати судження, що припускають оцінку соціальних, наукових і етичних аспектів проблеми;

· здатні доносити інформацію, ідеї, проблеми і їхні рішення як до фахівців, так і до неспеціалістів;

· розвили в собі здатності до навчання, які необхідні для продовження освіти й самоосвіти.

Дескриптор ступеня магістравизначає, що цей ступінь присуджується випускникам, які:

· можуть продемонструвати знання й розуміння, що зозширюють рамки вимог, пропонованих до кваліфікації бакалавра, поряд із цим демонструють оригінальність у розвитку й застосуванні ідей до своїх дослідницьких завдань;

· можуть застосувати свої знання й розуміння до рішення проблем у нових або незнайомих областях у більше широкому (міждисциплінарному) контексті відповідно до області вивчення;

· мають здатність до інтеграції знань і формулювання суджень на основі неповної або обмеженої інформації, урахування соціальних і етичних норм при реалізації своїх знань і рішень;

· можуть ясно й однозначно представляти власні висновки, доводити власні ідеї й висновки в професійній і непрофесійній аудиторії;

· мають навчальні навички, що дозволяють самостійно продовжити освіту.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
І. Нові підходи до освітніх стандартів	\|	Лекція №4

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.