Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Дублінські дескриптори

Зрозуміло, що список визначених компетентностей, який можна розглядати, великий. Вибір кількості питань для включення в анкету завжди суб'єктивний і викликає сумніви, так само як являється предметом дискусії і вибір класифікації. Для підготовки анкети для випускників навчальних закладів і роботодавців було проаналізовано більше двадцяти досліджень в області загальних компетентностей. Було складено список із 85 різних компетентностей. Вони були визнані значущими для вищих навчальних закладів або компаній. Ці компетентності були розподілені за категоріями на інструментальні, міжособистісні і системні. Була прийнята така класифікація:

 

· Інструментальні компетентності: Ті, які мають інструментальне призначення. Вони включають:

o Когнітивні здатності, здатність розуміти і опрацьовувати ідеї і думки.

o Методологічні здатності впливати на оточуюче середовище. організовувати час і стратегії навчання, приймати рішення або вирішувати проблеми.

o Технологічні навички та вміння, пов'язані з використанням технологічних пристроїв, навички роботи з комп'ютером та управління інформацією.

o Лінгвістичні навички, такі як усне і письмове спілкування або знання другої мови.

 

· Міжособистісні компетентності: Особисті здатності, пов'язані із спроможністю виражати власні почуття, здатність до критики та самокритики. Навички спілкування, пов'язані з навичками міжособистісного спілкування або взаємодією, або соціальними чи етичними обов'язками. Ці компетентності полегшують процес суспільної взаємодії та співпраці.

· Системні компетентності: ці навички і здатності стосуються системи в цілому. Вони передбачають поєднання розуміння, сприйнятливості та знань, які дозволяють особі побачити, як співвідносяться частини цілого і як вони об'єднуються. Ці здатності включають здатність планувати зміни для вдосконалення системи в цілому і для розробки нових систем. Системні компетентності вимагають попереднього надбання інструментальних і міжособистісних компетентностей як своєї основи.

 

Розподіл компетентностей, які згадувалися у проаналізованих джерелах (без врахування частоти повторів однієї й тієї ж компетентності), на основі вищезгаданої типології був наступним:

· Інструментальні компетентності (38%)

· Міжособистісні компетентності (41%)

· Системні компетентності (21%)

 

З урахуванням частоти і об'єднанням споріднених понять, процентне співвідношення змінилось наступним чином:

· Інструментальні компетентності (46%)

· Міжособистісні компетентності (22%)

· Системні компетентності (32%)

 

Цікаво відмітити, що міжособистісні компетентності складають більший відсоток при розрахункові в різних (необ'єднаних) компетентностях (41%). Однак, оскільки вони виявляються надміру різноманітними і недостатньо точно визначеними, при аналізі з урахуванням частоти їхня частка падає до 22%. Очевидно, інструментальні компетентності були добре розмежовані і повторювались в багатьох різних підходах; наприклад, технологічна компетентність (розуміння, як використовувати персональний комп'ютер) або лінгвістична компетентність (усне або письмове спілкування).

 

З іншого боку, міжособистісні компетентності були дуже розосередженими. Вони пов'язані з індивідуальними аспектами (самооцінка, впевненість у собі, локус контролю тощо) або різноманітними міжособистісними аспектами, такими як самоствердження, міжособистісне спілкування, стиль спілкування, обов'язки перед суспільством тощо.

«Дублінські дескриптори» описують загальні вимоги, пропоновані до випускників програм першого, другого й третього циклів: бакалавра, магістра й аспіранта (Ph).

Дублінська модель універсальних описів компетенцій (Дублінські дескриптори): знання й розуміння; застосування знань і розуміння; вираження суджень; комунікативні здатності; здатності до навчання.

Дескриптор ступеня бакалавра визначає, що цей ступінь присуджується випускникам, які:

· продемонстрували знання й розуміння своєї області вивчення, що ґрунтується на фундаменті загальної середньої освіти, але є більше високим рівнем стосовно до останнього; у типовому випадку це рівень, що ґрунтується на оволодінні матеріалом підручників і, крім того, включає певні елементи, що свідчать про знання найважливіших основ відповідних наук;

· уміють застосовувати свої знання й своє розуміння таким чином, як це прийнято у відповідній професійній сфері, і володіють компетенціями, що проявляються в умінні вишиковувати аргументацію й приймати рішення у своїй області знання;

· мають здатність збирати й інтерпретувати потрібні дані (у своїй області знання), щоб на їхній основі будувати судження, що припускають оцінку соціальних, наукових і етичних аспектів проблеми;

· здатні доносити інформацію, ідеї, проблеми і їхні рішення як до фахівців, так і до неспеціалістів;

· розвили в собі здатності до навчання, які необхідні для продовження освіти й самоосвіти.

Дескриптор ступеня магістравизначає, що цей ступінь присуджується випускникам, які:

· можуть продемонструвати знання й розуміння, що зозширюють рамки вимог, пропонованих до кваліфікації бакалавра, поряд із цим демонструють оригінальність у розвитку й застосуванні ідей до своїх дослідницьких завдань;

· можуть застосувати свої знання й розуміння до рішення проблем у нових або незнайомих областях у більше широкому (міждисциплінарному) контексті відповідно до області вивчення;

· мають здатність до інтеграції знань і формулювання суджень на основі неповної або обмеженої інформації, урахування соціальних і етичних норм при реалізації своїх знань і рішень;

· можуть ясно й однозначно представляти власні висновки, доводити власні ідеї й висновки в професійній і непрофесійній аудиторії;

· мають навчальні навички, що дозволяють самостійно продовжити освіту.





Переглядів: 1833

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
І. Нові підходи до освітніх стандартів | Лекція №4

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.