• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи при надзвичайних ситуаціях

В районах катастроф та стихійного лиха, місцях тимчасового розселення евакуйованого населення та розміщення рятівників може виникнути несприятлива санітарно-гігієнічна і епідеміологічна обстановка, яка сприяє виникненню та поширенню серед різних контингентів групових і навіть масових інфекційних хвороб (епідемій). Під час стихійного лиха можливе порушення рівноваги екологічних систем, “оживлення” природних вогнищ особливо небезпечних інфекцій (холери, чуми, сибірки тощо).

Тому до провідних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів відносять:

· Дотримання норм та правил особистої і колективної гігієни.

· Дотримання умов раціонального розміщення людей, які залишили місця постійного проживання.

· Організація повноцінного харчування, водопостачання та банно-прального обслуговування евакуйованих.

· Виключення впливу на населення шкідливих факторів навколишнього середовища (радіаційно- та хімічно-забруднене повітря, вода і продукти харчування, переохолодження та перегрівання).

· Пропаганда гігієнічних знань, норм і правил поведінки людей.

· Обов’язкове проведення в надзвичайних ситуаціях гігієнічних досліджень та санітарної експертизи води і продуктів харчування.

· Суворий контроль за санітарним станом об’єктів народного господарства, які були пошкоджені в районі стихійного лиха, передусім системами водопостачання та каналізації; об’єктами харчової промисловості, громадського харчування, торгівлі; дитячими дошкільними і шкільними закладами; підприємствами комунального обслуговування; лікувально-профілактичними закладами; місцями тимчасового розміщення евакуйованого населення та розташування порятункових команд і загонів екстреної медичної допомоги (ЕМД); промисловими об’єктами, які можуть стати джерелами іонізуючого випромінювання, тощо;

· Постійний контроль за забезпеченням населення водою і продуктами харчування.

· Забезпечення санітарного контролю за проведенням дезінфекційних заходів на харчових підприємствах, що обслуговують населення в зоні стихійного лиха (тимчасові пункти харчування, вуличні та тимчасові торгівельні точки).

· Здійснення контролю за санітарною обробкою (миттям) населення, дезактивацією (дегазацією, дезінфекцією) його одягу, взуття і предметів побуту.

· Проведення екстрених медичних та санітарних заходів щодо забезпечення населення доброякісними водою і харчовими продуктами, вибору джерел водопостачання, здійснення знезараження та знешкодження автоцистерн шляхом хлорування.

· Проведення екстрених ремонтно-відновлювальних заходів на каналізаційних спорудах та станціях санітарної очистки населених місць.

· Розміщення у місцях розташування медичних формувань екстреної медичної допомоги та рятувальних загонів (в холодну пору року необхідно мати теплі приміщення для людей (площа 15—18 м² на 100 чоловік) і сушильну кімнату для їх одягу та взуття).

Читайте також:

1. II. Загально-шкільні заходи
2. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
3. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
4. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
5. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
6. Адміністративно-запобіжні заходи
7. Антиінфляційні заходи у постсоціалістичних країнах
8. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
9. Б. Заходи профілактики, що забезпечують безпеку праці і захист виробничого середовища.
10. Банківський нагляд: методи проведення та заходи впливу
11. Бар’єри стратегічного планування та заходи щодо їх подолання
12. Безвитратні і маловитратні енергозберігаючі заходи .

Переглядів: 723