Заява про місію.

Основні етапи процесу стратегічного планування

Розроблення плану PR-програми

Лекція 2.

3. Прогнозування та його методи (метод Делфі, мозковий штурм)

У найзагальнішому розумінні визначення стратегії - це здатність стратегічно мислити, передбачати та формулювати параметри бажаного стану речей у майбутньому; обирати найефективніший шлях наближення до поставленої мети; визначати, які сили і чинники сприятимуть або заважатимуть просуванню вперед.

Плануючи програму діяльності, організація на другому етапі управління процесом PR фактично стає на шлях прогнозування послідовності майбутнього розвитку подій. Тому стратегічне планування має містити систему ключових логічних кроків, що ведуть до поставленої мети. В іншому випадку відповідальні за планування своєю непослідовністю швидше можуть загострити проблему, ніж послабити її, внести ще більше плутанини, ніж ясності та взаєморозуміння між організацією та громадськістю. Стратегічні рішення мають ухвалюватися на основі глибокого розуміння внутрішніх і зовнішніх чинників проблемної ситуації в цілому, передбачати їхні можливі наслідки.,

Стратегічне планування у сфері паблик рілейшнз включає ухвалення рішень щодо програмних цілей, визначення ключових груп громадськості, вироблення регламенту (правил або процедур) визначення стратегій. Важливою вимогою стратегічного планування є узгодження між собою загальної програмної мети, цілей, що висуваються стосовно кожної групи громадськості, та виробленої стратегії. Завдання полягає в тому, щоб обрати такі стратегії, які повинні дати конкретний бажаний результат (саме той, що фіксується у Огляді мети або цілі).

Розробляючи стратегічні плани, PR-фахівці, як правило, виконують цю роботу разом із керівниками інших підрозділів організації. Кожний стратегічний план відрізняється своїми особливостями. Але незважаючи на це, загальний підхід залишається одним і тим самим. Звичайно процес етап планування і програмування передбачає такі основні

1. Визначення ролі та місії організації. Формулюється загальн бачення соціальної ролі організації, визначається функція, яку вона зобов'язується виконати.

2. Визначення ключових ділянок, де потрібні зрушення. Визначається час і місце, де концентрувати увагу, енергію, матеріальні ресурси та інтелектуальні зусилля.

3. Визначення системи індикаторів ефективності. Визначаються чинники, що піддаються вимірюванню, й ті, на основі яких мо¬жуть визначатися конкретні цілі.

4. Вибір і встановлення цілей. Визначаються конкретні результа¬ти, яких потрібно досягти.

5. Підготовка планів дій. Визначаються шляхи досягнення конкретних цілей. При цьому використовуються:

а) Програмування. Установлюється логіка послідовності дій для досягнення цілей.

б) Складання графіка. Установлюються терміни виконання кожного пункту програми.

в) Складання бюджету. Визначаються джерела та розподіляються фінансові ресурси, необхідні для досягнення цілей.

г) Розподіл відповідальності. Визначаються відповідальні за кожну ділянку роботи та кінцеві результати.

д) Рецензування та доопрацювання. Проект плану обговорюється та уточнюється, перш ніж приступити до дій.

6. Налагодження контролю. Йдеться про визначення регламенту та правил перевірки виконання програми.

7. Комунікація. Визначаються внутрішньоорганізаційні канали ко¬мунікації, необхідні для досягнення розуміння та підтримки протягом усіх попередніх шести етапів.

8. Реалізація. Йдеться про забезпечення з боку всіх ключових керівників одностайної згоди щодо напрямів негайних і подаль¬ших практичних дій та призначення відповідальних за це осіб.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Базові елементи управління проектом	\|	Заява про місію

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.