• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Заява. Види заяв. Особовий листок з обліку кадрів. Трудова книжка. Наказ щодо особового складу

Якщо автобіографія, резюме, характеристика, рекомендаційний лист слугують меті попереднього ознайомлення з особою, рівнем її професіоналізму, досвідом роботи, то заява, особовий листок з обліку кадрів, трудова книжка є підставою для зарахування особи на певну посаду. На основі цих документів керівником складається наказ щодо особового складу, який і засвідчує трудові й правові відносини між конкретною особою та організацією, фірмою, підприємством і т.д.

Заява – це документ, який містить прохання або пропозицію приватних чи юридичних осіб і адресується організації чи посадовій особі з метою реалізації своїх прав та інтересів.

Розрізняють заяви:

1) від організацій і установ;

2) особисті заяви.

Заяви від організацій і установ називаються службовими. Вони пишуться на бланках і підлягають спеціальному обліку в діловодстві.

Заяви, адресовані підприємствам, установам чи посадовим особам від громадян називаються особовими. Вони бувають таких підвидів:

· заява про встановлення режиму праці;

· заява про звільнення;

· заява про переведення на іншу роботу;

· заява про надання відпустки за свій рахунок;

· заява про надання чергової профспілкової відпустки;

· заява про надання відгулу;

· заява про зміну прізвища;

· заява про надання частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною тощо.

Заяви бувають простими, якщо їх текст стосується одного питання й не супроводжується додатком, і складними, якщо заява включає декілька питань або додаток, який становить собою перелік документів, що засвідчують чи підтверджують викладені в заяві факти.

Розрізняють внутрішні і зовнішні заяви. Відповідно до меж їхнього функціонування, у межах організації чи поза нею.

Текст заяви пишеться довільно й стосується різноманітних сфер виробничої, правової й побутової діяльності людини.

У тексті переважає вживання дієслів теперішнього часу, проте не виключається вживання дієслів минулого і майбутнього.

Прийменник «від» у реквізиті «адресат», як правило, не вживається. Виняток становлять випадки співзвучності прізвищ (див. Зразки заяв).

Позначення прізвища й посади адресата має форму Р.в.

У складній заяві допускаються три варіанти початку додатка:

· до заяви додаю ....

· до заяви додаються такі документи ......

· додаток .....

Заява пишеться від руки в одному примірнику.

Реквізити заяви:

· адресат;

· адресант;

· назва документа;

· текст;

· додаток;

· підпис;

· дата.

Особовий листок з обліку кадрів – це обов’язковий документ, у якому стисло подано автобіографічні відомості. Заповнюється під час зарахуван­ня на посаду, навчання чи для участі в певному конкурсі тощо.

Реквізити особового листа з обліку кадрів:

· назва документа;

· прізвище, ім’я, по батькові;

· дата;

· місце народження;

· фото особи, яка заповнює особовий листок (праворуч уверху);

· відомості про вчене звання, науковий ступінь;

· вказівка про те, якими мовами володіє особа, котра заповнює особовий листок;

· трудова діяльність (дані виписуються з трудової книжки);

· державні нагороди;

· наукові відзнаки (вітчизняні, зарубіжні, міжнародні);

· відомості про родину;

· паспортні дані;

· домашня адреса, телефон;

· дата;

· особистий підпис.

Трудова книжка – це основний документ, що фіксує трудову діяльність робітників, службовців. Трудова книжка служить для встановлення загального, безперервного і спеціального трудового стажу. Точність її заповнення – основна вимога для даного документа. До трудової книжки працівника заносяться відомості про його звільнення, переміщення, заохочення.

Зберігається цей документ у відділі кадрів установи, де працює його власник. Працівник забирає її лише тоді, коли переходить працювати до іншої організації, установи. У разі її втрати дублікат видається за останнім місцем роботи.

Наказ – розпорядчий документ, що видається керівником установи, організації, підприємства на правах єдиноначальності та в межах його компетенції і стосується організаційних та кадрових питань.

Наказ видається на підставі й для виконання чинних законів, постанов, розпоряджень уряду, Президента, Верховної Ради, наказів і директивних вказівок вищих органів.

Тому наказ має як розпорядче, так і виконавче значення.

Посада першого керівника установи зазначається ліворуч, його підпис, ініціали та підпис праворуч.

Наказ набуває чинності з моменту його підписання керівником установи, закладу, організації.

Усі накази поділяються на дві групи:

· накази щодо особового складу;

· накази із загальних питань.

Накази щодо особового складу оформляють призначення, переміщення, звільнення працівників, відрядження, відпустки, різні заохочення, нагороди, стягнення тощо (див. Зразок наказу).

Реквізити наказу:

· назва підприємства або установи, що видає наказ, або назва посади керівника;

· назва виду документа;

· назва місця видання наказу;

· номер;

· дата підписання;

· короткий зміст наказу (заголовок);

· текст наказу;

· підстава для складання;

· підпис керівника підприємства (установи).

Вимоги до тексту наказу:

· текст розпорядчої частини повинен мати наказову форму викладу, наприклад: «Провести…», «Зарахувати…», «Відновити…», «Призначити…», «Оголосити подяку…»;

· якщо в одному пункті наказу слід перерахувати кілька осіб, то їхні прізвища слід записати в алфавітному порядку;

· у наказах переведення та звільнення потрібно вказати вид звільнення; вид іншої роботи й посаду, на яку переводиться особа; мотивування та дату (звільнення, переведення);

· у наказах про надання відпустки, слід указати: яка відпустка надається (додаткова, профспілкова, за сімейними обставинами тощо), на яку кількість робочих днів, термін (з якого і по яке число, місяць), за який період надано відпустку;

· у наказі про прийняття на роботу слід указувати: на яку посаду призначено; з якого числа, місяця, року; до якого структурного підрозділу установи (організації); на вид прийняття на роботу (за сумісництвом, на постійну, тимчасову); на умови прийняття (зі скороченим робочим днем).

Таким чином, такі документи, як трудова книжка, особовий листок з обліку кадрів засвідчують місце навчання особи й здобуття нею певної кваліфікації, містять відомості про досвід роботи, що, безперечно, дозволяє майбутньому працедавцю зробити попередні висновки про фаховість працівника й ухвалити рішення про те, чи варто його брати на роботу. У разі позитивної відповіді на останнє питання особа пише заяву із проханням зарахувати її на певну посаду, а керівник, у свою чергу, видає відповідний наказ. Трудові й правові відносини працівника й керівника з інших питань регулюються також за допомогою наказу.

Читайте також:

1. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
2. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
3. Автоматизовані форми та системи обліку.
4. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування лихоманки.
5. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування сухого кашлю.
6. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів.
7. Аналіз складу газів
8. Аналіз складу майна та джерел його утворення.
9. Аналіз складу та структури дебіторської заборгованості
10. Аналіз чисельності, складу і руху персоналу
11. Аспекти вибору системи складування
12. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції

Переглядів: 36095