Бензини

На даний час в Україні випускають бензини марок А-76, А-80, А-92, А-95, А-98 згідно з Держстандартом України. Число в марці бензину - октанове число: 76 - визначене за моторним методом,

* НД - нормативний документ: ДСТУ - Державний стандарт технічний України, або ТУ У - Технічні умови України тощо.

** Значення показників якості, визначені у відповідній лабораторії. *** Нормативний документ методу дослідження (ГОСТ, ДСТУ тощо).

всі решта - за дослідницьким. Про октанове число, методи його визначення див. 2.4.

Якщо октанове число бензину менше значення, яке необхідне для певного двигуна, його робота буде супроводжуватися характерним "металевим стуком" та іншими ознаками детонаційного згоряння. Іноді буває, що на одному і тому ж паливі на міжміських трасах двигун працює нормально, а в місті - з детонацією, що пов'язано з режимом роботи двигуна: постійний і змінний відповідно. Це відбувається, як правило, тоді, коли власник автомобіля з метою економії використовує бензин з меншим октановим числом, ніж потрібно для двигуна. Потім така "економія" потребує додаткових витрат на ремонт. При роботі двигуна в місті (на змінних режимах) більш важливим є значення октанового числа, визначене за моторним методом.

Неякісне паливо є основною причиною дострокової або термінової заміни моторної оливи.

Однорідність бензину, його прозорість, колір, запах можуть дещо "розказати" споживачеві.

Непрозорий, каламутний бензин може свідчити, наприклад, про те, що в ньому містяться марганцеві антидетонатори, які почали розкладатися (або вже розклалися). Це відбувається з часом при зберіганні або під дією звичайного денного світла. Октанове число при цьому зменшується порівняно з октановим числом бензину при його виготовленні.

Каламуть і основне - поява водяного шару внизу ємкості, в якій зберігається бензин - можуть свідчити про те, що в сумішевий бензин (бензин з добавкою етанолу як високооктанового компонента) потрапила вода. Вода розчиняє частину спирту, паливна суміш розшаровується. Верхній бензиновий шар має менше значення октанового числа порівняно із значенням октанового числа бензино-етанольної (паливної) суміші.

Світло-коричневий, коричневий колір бензину свідчить про те, що бензин окислився з утворенням смол. Смоли відкладаються в баках автомобіля, в паливній системі, у двигуні, на свічках (див. 2. 5). Такий бензин можна використовувати тільки після розбавлення його чистим неокисленим бензином такої ж марки у співвідношенні 1: 1 (щонайменше).

Жовтогорячий (оранжевий), червонуватий, рижий колір бензину може свідчити про вміст у ньому залізних чи марганцевих присадок. Використання бензину з такими присадками найчастіше супроводжується підвищеним зношуванням двигуна, свічок запалювання, каталітичних нейтралізаторів відпрацьованих газів (див 2. 4) При роботі двигуна з перебоями, неможливості його пуску слід відкрутити свічки запалювання. Якщо вони покриті осадом чорного кольору -в бензині багато смол чи ароматичних вуглеводнів; рижого (іржавого) чи червонуватого кольору - в бензині є залізні або марганцеві присадки.

Різкий запах бензину (не властивий для бензину виготовлення нафтопереробними заводами) може свідчити, наприклад, про великий вміст у ньому таких добавок, як суміш ароматичних вуглеводнів (або ароматичної фракції коксохімічного виробництва), МТБЕ (метил-третично-бутилового ефіру) чи амінів (похідних аніліну - у своїй більшості дуже шкідливих для здоров'я людини сполук!). Запахи можуть бути схожими на запах деяких розчинників, бензолу, тухлих яєць, "каналізаційний". Це - бензин "кустарного" виготовлення.

"Саморобні" ("кустарні") бензини, які готують змішуванням газоконденсату з ароматичною фракцією коксохімічного виробництва, мають різкий запах. Вони не забезпечують нормальної роботи двигуна на всіх режимах, хоча можуть відповідати вимогам стандартів за фракційним складом (див. 2.1), за октановим числом. При згорянні бензинів відпрацьовані гази мають підвищений вміст токсичних і канцерогенних* речовин; у камері згоряння утворюється нагар (а це - розжарювальне запалювання або детонація - див. 2.5).

Бензини, виготовлені з газового конденсату, мають більшу кількість легких фракцій порівняно з бензином нафтозаводського виготовлення, що може бути причиною роботи двигуна з перебоями (двигун "чхає"), неможливості пуску двигуна (особливо повторного пуску гарячого двигуна) і навіть його зупинки влітку, та інших неполадок в роботі. Газовий бензин можна використовувати для виготовлення товарного бензину як одну із складових у суміші з бензином нафтопереробних заводів.

Як базовий бензин іноді використовують низькооктанові бензини або бензинову фракцію термодеструктивних процесів з великим вмістом сірки. (до 0, 8 %) з різким неприємним запахом. Для порівняння: вміст сірки в бензинах, що випускають згідно з ДСТУ 4063-2001, становить не більше 0,05%. Високий вміст сірки в бензині збільшує корозійне зношування двигуна і забруднення довкілля високотоксичними сірчаними сполуками.

Якщо при роботі двигуна з'являються "металеві" стуки - це детонація, якщо він продовжує працювати при виключеному запалюванні - це розжарювальне запалювання. Ліквідовують детонацію

* Канцерогенні речовини - хімічні речовини, вплив яких на організм при певних умовах спричиняє рак чи інші пухлини. До канцерогенних речовин відносяться такі сполуки, поліциклічні вуглеводні, азофарбники, ароматичні аміни (!), нітрозамши та інші... " (Советский энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1986. -1600 с. ).

використанням бензину з необхідним значенням октанового числа (а не меншим); розжарювальне запалювання - поїздкою на відстань приблизно 200 км на постійному режимі роботи двигуна (міжміська поїздка), щоб "вигорів" нагар.

Використання бензину з більш високим октановим числом ніж потрібно для даного двигуна, економічно недоцільне. При великій різниці в октанових числах може бути прогоряння випускних клапанів, бо паливо повністю не встигає згоріти і догоряє на випуску.

При неможливості запустити двигун взимку внаслідок використання літнього виду палива до бензину можна додати 5-10% газового бензину, газоліну, газового конденсату, тобто дуже легкого палива. Такі бензини влітку використовувати не можна!

При вмісті в бензині гасу або дизельного палива двигун працює з детонацією, підвищується токсичність відпрацьованих газів, збільшується кількість відкладень у двигуні. Виявити вміст важкого палива можна за зовнішним виглядом плями палива на цупкому папері після його випаровування протягом 20-30 хв. при температурі 20 °С (чи близької до неї). Якщо залишається "жирна" пляма після випаровування палива, в ньому є важке паливо. Бензин із вмістом у ньому гасу чи дизельного палива "виправити" (щоб він став придатний до використання) в умовах експлуатації неможливо.

Якщо двигун працює з перебоями, погано "тягне" (як кажуть водії), машина "скаче, мов жабка" (то їде, то зупиняється), є вірогідність, що в паливній системі відклались смоли (у карбюраторі, в інжекторній системі). Можливо також, що використовували промивачі - розчинники смол для паливної системи, які додавали в паливний бак до палива. Смоли починають розчинюватись у паливному баку і далі - у паливній системі. Але смоли розчиняються не повністю, частинки смол, що не розчинились, забивають карбюратор, отвори форсунок і т. п. Без відповідних знань, проведення діагностування подібні промивачі використовувати не завжди корисно. Деякі промивачі (вони можуть мати найрізноманітніші назви) зумовлюють корозійне зношування. Більш доцільним є промивка поокремо паливного бака (якщо є в цьому потреба), карбюратора чи інжекторної системи. Промивка карбюратора та інжекторної системи відбувається на СТО. При цьому відключають від паливної системи та двигуна карбюратор (чи Інжектори) і проводять їх промивку в дуже короткий термін (до 10 хв).

Не рекомендується самостійно додавати до бензину висококтанові добавки чи антидетонаційні присадки (антидетонатори) з метою підвищення октанового числа, бо це може призвести до протилежного наслідку. При виготовленні бензину на нафтопереробних заводах до їх складу можуть бути введені високооктанові компоненти, антидетонатори у відповідних кількостях, співвідношеннях. У бензинах різного хімічного складу ця кількість не буде однаковою, кожна з них має оптимальне значення. Добавка більш оптимальної кількості може спровокувати підвищення зношування двигуна, збільшення токсичності відпрацьованих газів.

Не всі присадки, добавки сумісні між собою. Споживач не може знати, які добавки вже є в бензині, якого хімічного складу добавку (чи присадку) йому пропонують, щоб додати до бензину. Деякі з них е смертельними отрутами, канцерогенами, наприклад, змінні добавки. Амінні присадки-добавки (наприклад, ММА, АДА) поряд з підвищенням октанового числа значно прискорюють окислення бензину з утворюванням осадів у паливному баку, в паливній системі, у двигуні, а також провокують утворення осадів в оливному картері, які дуже важко видаляються (іноді - тільки механічно).

Ще одна порада. На АЗС, переглядаючи паспорт якості, треба звернути увагу на стандарт, за яким проводилося дослідження бензину. Повинно бути ДСТУ 4063-2001. Решта стандартів і технічних умов допускає виробництво бензинів нижчої якості порівняно з бензинами, що виробляються згідно з ДСТУ 4063-2001. Хоча і цей стандарт не досконалий.

Читайте також:

Бензини автомобільні по ДСТУ 4063–2001

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Практичні рекомендації для споживача нафтопродуктів	\|	Дизельні палива

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.