Інтрузивний магматизм – плутонізм

1. Форми залягання інтрузивних тіл.

2. Диференціація магми.

1. термін інтрузія (лат. intrude - вштовхую) застосовується двояко.

Інтрузія – це процес, при якому магма, піднімаючись до поверхні, не досягає її і застигає там, утворюючі тіла.

Інтрузія – це тіло, яке виникає внаслідок підняття магми і застигання її на глибині.

Інтрузивні процеси недоступні для безпосереднього вивчення та судити про них можливо тільки по результатам, тобто по ГП.

Форма інтрузивних тіл різноманітна, але всі їх можна розділити на 2 групи:

а) інтрузія перетинаюча (неузгоджена): при упроваджені магми в ЗК відбувається перетинання нею контактів ГП;

б) інтрузія узгоджена: утворюється при перетині магми бокових поверхонь паралельно контактам ГП.

Приклади
А)	Б)
Батоліти (від грец. bathos – глибина) – найбільші перетинаючі тіла (100 та 1000 км), дуже неправильної форми. Мають верхню нерівну поверхню, від якої відходять відростки – апофізи. Приурочені до ядер крупних антиклінорієв, зустрічаються в складчастих областях.	Сіли (від англ. sill – поріг) – пластоподібні інтрузивні тіла. Можуть повторювати поверхню пласта, можуть зустрічатися у вигляді лінз.
Штоки (нім. палка, ствол) – відрізняються від батолітів меншими розмірами (по площі до 200 км²)	Факоліти (від грец. phakos – чечевиця) схожі на вигнуті чечевицю. Розташовуються у сводах складок згідно з шарами осадових порід. Форма є результатом складчастості.
Дайки (від шотл. dyke – стіна) – інтрузивні тіла, які утворюються через руйнування вулканічного конусу тріщинного типу, мають паралельні стінки. Мають вигляд стіни.	Лопотіти(від грец. lapos – чаша, блюдо) – інтрузивні тіла дуже великих розмірів (10 -100 км) блюдцеподібної форми. Утворюються через просідання інтрузивного тіла в порожнинах.
Неки(від англ.neck – шия) – інтрузивні тіла, які утворилися через руйнування конусу вулкану центрального типу. Це неправильні пробкоподібні тіла, що застигли в жерлах вулкану.	Лаколіти (від грец. lakkos – яма, підземелля) – невелике інтрузивне тіло (100 м – (1-2) км) на невеликій глибині. Має караваєподібну форму.
Жили- неправильної форми відростки магматичної інтрузії.

2. На сьогодення більшість геологів вважає, що родоначальною є 1- базальтова або 2 – кисла та базальтова магма. Вся різноманітність магматичних порід за складом пояснюється диференціацією родоначальної магми.

Існує декілька видів диференціації магми:

1. гравітаційна: магма, яка упроваджується в ЗК, утворює вогнище, де магма не застигає або застигає дуже повільно. За цей час більш важкі елементи в силу гравітаційного поля Землі, опустяться донизу, а більш легкі спливуть. Через це колись однорідна магма розщепиться на декілька магм різних за складом.

2. лікваційна: існують такі магми, які вище деякої певної температури представляють собою однорідний розплав; по мірі остигання магми і зниження температури, Т магми може досягти того рівня, при якому магма розпадається на 2-3 розплави, що не змішуються (вода та масло – це ліквація). Ліквація відбувається через нездатність двох рідин змішуватися нижче певної Т.

3. кристалізаційна: магма в середовищі поступово остигає. При контактових частинах швидше, при центральних повільніше. Кожний мінерал має власну Т плавлення. При остиганні магми мінерали кристалізуються за різними Т. мінерали, що перейшли в тверду фазу, отримали впорядковану структурну кристалічну решітку, стають більш щільними і осідають в нижній частині магматичного середовища. В кристалізації виділяють 3 головні стадії:

а) первинна: кристалізуються мінерали, які мають найбільшу Т плавлення (акцесорні мінерали, олівін);

б) основна: при середніх Т породоутворення викристалізовуються головні породоутворюючі мінерали (піроксени, амфіболи, польові шпати, слюди, кварц), які переходять в тверду фазу і заповнюють простір між раніше викристалізуваними мінералами.

в) заключна: раніше викристалізувані мінерали збагачуються лужиною, летючими компонентами, перетворюються в остаточну магму, яка називається пегматитовою. Цей розплав, як найбільш легкий концентрується в верхній частині середовища. Тут зростає вміст летючих компонентів, які сприяють росту великих кристалів, можуть змінювати послідовність кристалізації мінералів, можуть захоплювати рудні елементи і виносити їх як летючі компоненти, зменшувати Т плавлення.

Після кристалізації всіх основних компонентів нижче Т = 600-700 градусів летючі компоненти з рудними елементами знаходяться в газоподібному стані (вода також). З газоподібної фази безпосередньо на стінках осаджуються різні мінерали, утворюючі ГП та КК. Ця стадія утворення твердої фази з газоподібної, минаючи рідку, називається пневматолітовою.

Нижче Т = 450 градусів (кристалізаційна точка води) вода може перейти в рідку фазу і утворити рідкі розчини різних компонентів. З цих розчинів, що циркулюють по тріщинам, осаджуються хімічним шляхом різні мінерали і рудні КК (золото, срібло, галеніт, сфалерит, аурипігмент). Це гідротермальна стадія.

г) асиміляційна: магма впроваджується не в підготовлені порожнини, а переплавляє вміщуючі породи, асимілює їх, тим самим змінює склад самої магми. В бокових частинах такого середовища зберігаються залишки не переплавлених вміщуючих порід, які називаються ксенолітами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вулкани	\|	Метаморфізм

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.