Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Магматизм платформ

Магматична діяльність в межах платформ порявляється значно слабше, ніж в геосинклінальних областях. Інтрузії кислого і лужного складу мають незначні розміри і приурочені, головним чином, до їх периферійних ділянок.

Окремо слід розглянути магматичні породи так званої трапової формації. Вони утворились на древніх платформах у мезозої (переважно у тріасі) і являють собою плитоподібні (дайки) і трубчасті тіла сформовані магмою основного складу. Іх утворення супроводжувалось широким розвитком у фундаменті глибинних розломів.

 

Закономірності розвитку платформ

Платформи виникають на місці раніше сформованих геосинклінальних областей; при цьому платформи отримують складчастий фундамент, на якому в подальшому формується осадовий чохол осадового походження. Платформний чохол нарощується з кожним геотектонічним циклом.

На початку кожного геотектонічного циклу платформа стає припіднятою і осушеною. Моря зберігаються лише на окраїнах, головним чином у прогинах. Центральні частини території платформи у цей час є областями розмиву і джерелом уламкового матеріалу.

Перша половина геотектонічного циклу характеризується загальним опусканням платформи, що викликає широку трансгресію моря і накопичення тонких теригенних карбонатних формацій.

У другій половині геотеконічного циклу загальне опускання змінюється поступово загальним підняттям. Деякі прогини відокремлюються від відкритого моря і заповнюються галогенними, а з часом і вугленосними формаціями. У кінці геотектонічного циклу море покидає платформу, зберігаючись лише у межах крайових прогинів.

 

Будова крайових прогинів

Крайові прогини - це дуже крупні , часто дуже складної форми від"ємні тектонічні структури, які розташовуються між геосинклінальними областями і платформами і мають в загальних рисах будову синкліноріїв. Вік крайових прогинів визначається у відповідності з тими геотектонічними циклами, в яких вони виникли (наприклад, герциніди Уралу відокремлені від Руської платформи Передуральським крайовим прогином).

Герцинські, мезозойські і альпійські крайові прогини у рельєфі виражені передгірськими западинами, які відокремлюють ланцюги складчастих споруд від суміжних рівнинних просторів платформних областей. Крайові прогини (по Н.С.Шатському) виникають там, де геосинклінальні області насуваються на платформу.

Крайові прогини починають формуватися в умовах зміни опускання геосинклінальної області її підняттям, коли у ній переважають висхідні рухи.

 

Формації крайових прогинів

Формації крайових прогинів формуються на фоні енергійного підняття і розмиву складчастих споруд; отже тут представлені формації, утворення яких характерне як для геосинклінального процесу, так і для платформного. До них належать:

- моласова;

- вугленосна;

- галогенна;

- формація бар"єрних рифів.

Моласова формація складається потужними товщами теригенних порід, конгломератів, пісковиків, аргілітів, що утворюються за рахунок уламкового матеріалу, що зноситься з піднять. З цією формацією пов"язані поклади вугілля, нафти і газу.

Вугленосна формація дуже широко розвинута у крайових прогинах; формування вугленосності відбувалося в умовах відносно рівнинного рельєфу і мілководних водойм у зовнішній зоні крайових прогинів, яка за характером геологічної будови і рельєфом ближче до платформ.

Галогенна формація складається з пісчано глинистих порід з покладами кам"яних і калійних солей.

Формація бар"єрних рифів складається з органогенних коралових вапняків, які утворюються в умовах мілководного (до 50 м) морського басейну і теплого тропічного клімату. Потужні товщі пористих і проникних коралових вапняків є чудовими колекторами і часто містять поклади нафти і газу.

 

 

Будова і закономірності розвитку крайових прогинів

Крайові прогини закладаються по периметру геосинклінальних областей, після чого вони поступово розширяються за рахунок опускання окраїнних частин платформ. Таким чином, у своїй геологічній будові крайові прогини несуть риси і геосинклінальних і платформних областей. Простягання структур у крайових прогинах аналогічне простяганню структур в геосинклінальних областях, але характер цих структур відмінний у зонах, що межують з геосинклінальною областю і платформою.

Внаслідок зміщення крайових прогинів від геосинклінальних областей у бік платформ, вони характеризуються різкою асиметричністю поперечної будови. Внутрішня зона прогинів заповнюється найбільш потужними товщами (4-6 км) відкладів. Зовнішня зона характеризується значно меншою товщиною відкладів - до 1 км.

Внутрішні зони крайових прогинів виникають і розвиваються на складчастій геосинклінальній основі у першу стадію закладання прогинів, а зовнішні зони - на платформній основі, в кінці розвитку прогинів.

Внутрішня зона крайового прогину. Тут спостерігаються лінійні складчасті структури, ускладнені розривними порушеннями і лінійні діапірові структури. Складки переважно лінійні, з ундульованим шарніром, іноді брахіморфні, вузькі, стиснуті, різко асиметричні, із значними кутами падіння на крилах; простягання складок відповідає загальному простяганню геологічних структур у межах прогину,. Розривні порушення переважно є насувами, простягання яких відповідає простяганню складчастих структур крайового прогину і геосинклінальної області. Іноді внаслідок формування покривів, утворюється багатоповерхова тектонічна будова, при цьому відсутня успадкованість у будові нижніх і верхніх тектонічних поверхів ( див. "Шар"яжі").

Зовнішня зона прогину. В цій зоні спостерігаються складки брахіморфні і лінійні, простягання яких відповідає загальному простяганню геологічних структур в межах прогину, але для цих складок характерні велика ширина, незначні (до 20 º) кути падіння на крилах. Висота складок значно менша, ніж характерна для складок внутрішньої зони. Розривні порушення носять бриловий характер, що характерно для платформного тектонічного режиму.

Структури океанічного типу земної кори

Океанічні орогени (георифтогени) утворюють гірські пояси на дні Світового океану загальною протяжністю більше 70 тис км при ширині 2-3 тис км. Зазвичай вони розташовуються в центральних районах океанів і їх називають інакше середньоокеанічними хребтами. Такі хребти відомі в Атлантичному (Серединно-Атлантичний), Індійському, Тихому (Східно-Тихоокеанський), Північно-Льодовитому (хребет Гаккеля) океанах.

На долю океанічних орогенів припадає до 10% загальної площі поверхні планети. Рельєф різко розчленований; тут виділяють гірські піки, схили, гребені, рифтові долини.

Океанічні платформи (талассократони або талассогени) розташовані в межах океанів і виражені в рельєфі їх дна глибоководними котловинами (абісальні рівнини). Товщина кори сягає в середньому 5-7 км. Кора складається з базальтового, надбазальтового і осадового шарів.

Контрольні запитання

1 Що таке розділи Мохоровичича і Конрада?

2 Дайте характеристику літосфери.

3 У чому полягають відмінності між континентальною і океанічною земною корою?

4 Циклічність у розвитку земної кори.

5 Які основні структурні елементи виділяються у земній корі континентального типу?

6 Основні етапи утворення геосинклінальній областей.

7 Основні риси будови геосинклінальних областей.

8 Формації геосинклінальних областей і зв"язок з ними корисних копалин.

9 Структурне розчленування геосинклінальних областей.

10 Складчастість геосинклінальних областей.

11 Які особливості прояву магматизму характерні для геосинклінальних областей?

12 Що таке платформа?

13 Як визначається вік платформ?

14 Які формації розвинуті на платформах і які корисні копалини з ними пов"язані?

15 Характеристика основних структурних елементів платформ.

16 Чим відрізняється складчастість платформ і геосинкліналей?

17 Дайте характеристику платформенного магматизму.

18 Чим зумовлене утворення і розвиток платформенних структур?

19 Що таке крайові прогини?

20 Особливості будови крайових прогинів.

21 Формації крайових прогинів і корисні копалини, пов"язані з ними.

22 Які структури виділяють у океанічному типі земної кори?

23 Що таке рифти?

 

ТЕМА 12. АЕРО- І КОСМОМЕТОДИ ПРИ ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Дистанційні дослідження - аерокосмометоди - включають у себе методи, що дозволяють вивчати фізичні поля Землі на відстані з метою отримання інформації про будову земної кори. Фізичною основою аерокосмометодів є випромінювання і відбиття електромагнітних хвиль природними об"єктами. При геологічних дослідженнях, які проводяться з борту літаків, космічних кораблів і супутників, застосовуються методи дистанційних досліджень у видимому і близькому до нього діапазонах електромагнітного спектру (візуальні спостереження, фотозйомка, телевізійна зйомка) і методи, що реєструють невидиму частину електромагнітного спектру випромінювання Землі (фотоелектронна, інфрачервона, спектрометрична, радіолокаційна, ультрафіолетова тощо).

 


Читайте також:

  1. Автомобільні ваги з залізобетонною платформою
  2. Автомобільні ваги з металевоюплатформою
  3. Будова платформ
  4. Будова платформ
  5. Давні платформи у ранньому палеозої
  6. Інтрузивний магматизм – плутонізм
  7. Клас платформних режимів
  8. Магматизм геосинклінальних областей
  9. Модель ESIT CS - автомобільні ваги з залізобетонною платформою
  10. Платформа
  11. Платформа Java




Переглядів: 1020

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.