• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Давні платформи у ранньому палеозої

На початку палеозою давні платформи Північної півкулі й надалі поступово прогиналися. Це розпочалося у пізньому протерозої. Наприкінці раннього палеозою цей процес припинився, і на їхній поверхні відбулася масштабна регресія моря. Гондвана впродовж раннього палеозою була високо піднятою континентальною областю.

Східноєвропейська платформа на ранньопалеозойському етапі була континентом. Море покривало лише крайню західну частину, а в середній частині платформи утворювало велику затоку. В цій затоці відбувалися систематичні регресії та трансгресії загального субширотного напряму. На початку палеозою ця затока розділяла два платформні континенти – скандинавський та південний. Західні і південно-західні частини платформи, де розташована Західна Україна, постійно були покриті неглибоким морем, де формувалися теригенні пісковиково-глинисті відклади. Наприкінці силуру на просторі платформи панував регресивний режим. У крайових морях і затоках поширилися лагунні умови. Там нагромаджувалися глинисто-карбонатні осади з численними рештками гастропод, брахіопод та ін. Розріз нижнього палеозою Придністров'я має велику потужність (більше 1 км) і його вважають стратотиповим для Східноєвропейської платформи.

Сибірська платформа на початку палеозою майже вся була покрита мілководним морем чи величезними лагунами. Наприкінці раннього палеозою на сході та півдні платформи виникли обширні континентальні області. На відміну від Східноєвропейської платформи тут панували умови аридного клімату, завдяки яким утворилися потужні (для кембрію – до 5 км) гіпсоносні і соленосні товщі.

Молоді епібайкальські платформи. Складчасті структури байкалід на деяких ділянках прилягають до давніх платформ. Тімано-Печорська епібайкальська область межує на північному сході зі Східноєвропейською платформою; Байкало-Єнисейська область облямовує на заході і півдні Сибірську платформу; на північ від Північнокитайської платформи розташовані китайські байкаліди. Всі ці області у ранньому палеозої були зонами денудації. Наприклад, у Тімано-Печорському районі осадових відкладів кембрію та ордовіку нема. З кінця ордовіку й упродовж силуру там відбулася трансгресія, завдяки якій область перетворилася у мілководне море з численними островами, де в умовах аридного клімату формувалися товщі (потужністю до 500 м) вапняків, мергелів, доломітів і червоноколірних пісковиків. Карбонатні породи завдяки цьому багаті на рештки молюсків, брахіопод, коралів.

Читайте також:

1. I. Україна з найдавніших часів до початку XX ст.
2. Боги стародавніх слов'ян
3. Виникнення банків у Стародавній Греції
4. Відносна давність старослов’янських азбук.
5. Давні кочові народи та античні міста-держави
6. Давній Рим і особливості його господарського устрою. Періодизація економічної історії Риму
7. Джерела вивчення культури стародавніх слов’ян.
8. Загальна характеристика давніх цивілізацій
9. Загальна характеристика давніх цивілізацій
10. Зародження та розвиток архітектури з найдавніших часів до сьогодення.
11. Заснування Центрального архіву давніх актів у Києві

Переглядів: 1958